ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Армійці в районі АТО використовують з десяток різноманітних безпілотників

Про технологічний рівень армії країни судять за станом і якістю її оснащення новітнім напрямами розвитку техніки, зокрема й безпілотними авіаційними комплексами

Depo.
23 лютого 2018 08:26
ФОТО: depo.ua

Парк армійських безпілотників останні роки зазнав суттєвих змін, повідомляє Depo.Хмельницький з посиланням на "Народну армію".

На початку російської агресії 2014 року в українській армії активно використовували розроблені у 70-80-х роках минулого століття в СРСР БпАК тактичної розвідки ВР-2 "Стриж" та ВР-3 "Рейс" . Застосовувати ці комплекси в районі проведення АТО припинили внаслідок ратифікації Мінських домовленостей.

Тоді потребу нашого війська в сучасних безпілотних літальних апаратах і комплексах задовольняли волонтери, які закуповували їх здебільшого за кордоном.

Протягом 2014-2015 років в Україні створили перші приватні компанії з виробництва БпЛА. І військові науковці за цей час розробили близько десяти тактико-технічних завдань до безпілотних авіаційних комплексів усіх класів - від БпАК класу "мікро" до ударних стратегічних комплексів.

Сьогодні перед вітчизняними виробниками, які розпочинають роботу над новими зразками БпЛА військового призначення, ставлять конкретні вимоги щодо їхніх тактико-технічних характеристик. Наприклад, безпілотник-розвідник "поля бою" має безперервно перебувати в повітрі не менше як дві години, приховано вести якісну фото- й відеозйомку вдень та вночі за будь-яких погодних умов на мінімально безпечній для себе висоті, що гарантує збереження від ураження стрілецькою зброєю та зенітно-ракетними й артилерійськими засобами протиповітряної оборони, передавати отриману інформацію в режимі реального часу на визначену відстань. Кожен новий зразок БпАК перед початком постачання у військо проходить випробування. А головною спеціалізованою установою з проведення всіх видів випробувань нових зразків озброєння та військової техніки є Державний науково-випробувальний центр Збройних Сил України.

"В останні роки провели понад 30 випробувань нових зразків БпАК різних класів вітчизняного та іноземного виробництва. Зокрема таких, як А1-С "Фурія", А1-СМ "Фурія", "Мара-2М", "Лелека-100", UA-Beta, Observer-S, Spektator-M, PD-1, Fly Eye, ASU-1 "Валькірія", Hawk, Spy Arrow, Arrow Lite, Sky Ranger, SELENA, SILENT FALCON тощо," - каже начальник відділення наукових досліджень та випробувань безпілотних авіаційних комплексів підполковник Максим Геращенко.

На думку фахівця, у Збройних Силах вже повною мірою відчули переваги від використання БпАК. Наразі найбільшою є потреба в безпілотниках, котрі за масштабом завдань класифікують як міні (тактичні "поля бою"), малі (тактичні) й тактичні (оперативно-тактичні) з відповідними просторово-часовими показниками їхнього застосування.

У районі АТО вони зазвичай виконують завдання з розвідки, корегування вогню артилерії й допомагають в оцінюванні результатів вогневих ударів. Також останнім часом значно підвищився інтерес до БпЛА вертикального зльоту та посадки класу "мікро". Їх використовують підрозділи Сил спеціальних операцій.

В Україні також активно ведеться розробка ударних БпАК. Такі комплекси потребують встановлення на них складних систем прицілювання та наведення, а також, з урахуванням невеликої маси самого літального апарата, розробки спеціальних боєприпасів. Потрібно розуміти, що через мале бойове навантаження такі безпілотники можна використовувати лише для виконання спеціальних завдань. Першим вітчизняним тактичним ударним безпілотним авіаційним комплексом може стати "Горлиця".

Планується, що безпілотник з тактичним радіусом дії до 80 км зможе безперервно перебувати в повітрі впродовж 7 годин, виконувати завдання на висоті до 5000 м, розвивати швидкість до 230 км/год. За своїми технічними характеристиками БпЛА "Горлиця" вестиме розвідку в будь-який час доби та за будь-яких погодних умов, забезпечуватиме координацію вогню артилерії та самостійно вражати противника ракетами класу "повітря-поверхня". Прототип цього безпілотника вже здійснив свій перший політ наприкінці минулого року.

Досить цікавим є розвідувально-ударний комплекс "Сокіл", до складу якого входять БпЛА двох типів: розвідувальний FlyEуе, що був прийнятий на озброєння ЗС України наприкінці минулого року, та БпЛА-"камікадзе" одноразової дії Warmate. Виробник заявляє, що комплекс зможе здійснювати розвідку, виявляти цілі та визначати їхні координати за допомогою БпЛА FlyEуе на відстані до 50 км, а БпЛА Warmate вражатиме їх на відстані до 30 км. Восени 2017 року успішно відбувся перший етап заводських випробувань цього розвідувально-ударного комплексу.

Наразі в механізованих та артилерійських бригадах українського війська, які виконують бойові завдання на Сході країни, створюють спеціалізовані підрозділи, оснащені БпАК.

На підконтрольну експлуатацію до військових підрозділів залучають розвідувальні безпілотники ("поля бою") вітчизняного виробництва, зокрема "Фурія", Spectator-М, ASU-1 "Валькірія", Hawk, UA-БЕТА, "Лелека-100", польський БпАК FlyEye (прийнятий на озброєння ЗС України), а також вітчизняний БпАК PD-1, який ближчий за своїми ТТХ до тактичних. Підсистема передачі даних останнього забезпечує значний радіус дії, зокрема у глибині оборони противника.

Таке розмаїття безпілотних авіаційних комплексів вимагає певної уніфікації та створення єдиної системи утримання, забезпечення та ремонту.

Досвід застосування БпЛА підрозділами української армії в районі проведення АТО та світовий досвід доводять необхідність подальшого розвитку цього виду авіаційної техніки, без якого сьогодні вже неможливо уявити сучасне військо.

Читайте також: Командування Сил спецоперацій придивляється до приватних виробників зброї

В АТО активно використовують малопомітні крилаті розвідники

Дрони-камікадзе: Що за зброю Україна купила в Польщі

Більше про події Хмельниччини читайте на Depo.Хмельницький

Приєднуйтеся до нашої групи у Facebook