В АТО активно використовують малопомітні крилаті розвідники

Однією з особливостей антитерористичної операції на Сході нашої країни є активне застосування безпілотних авіаційних комплексів, які продемонстрували високу ефективність під час виконання широкого спектру завдань, повідомляє Depo.Хмельницький з посиланням на "Народну армію".

З перших місяців АТО військо відчувало потребу в безпілотниках, що стало поштовхом до їх швидкого виробництва. Наразі Україна входить до п'ятдесятки світових країн, спроможних виробляти власні безпілотники. А від початку АТО кількість українських підприємств, які здійснюють такі розробки, збільшилася в рази.

Зазвичай кожен новий зразок має пройти низку випробувань, де детально оцінюють його бойові, технічні, експлуатаційні та інші характеристики.

Головною спеціалізованою установою з проведення всіх видів випробувань нових зразків озброєння та військової техніки є Державний науково-випробувальний центр Збройних Сил України.

"Впродовж останніх двох років тут провели понад 30 випробувань нових зразків БпАК різних класів вітчизняного та іноземного виробництва. Зокрема, таких як А1-С "Фурія", А1-СМ, "Мара-2М", "Лелека-100", UA-Beta, Patriot-RV010, Observer-S, Spektator-M, ACS-3, PD-1, PC-1, ASU-1 Valkirja, X-1, X-2, "Ятаган-2", Hawk, Spy Arrow, Arrow Lite, Sky Ranger, SELENA, SILENT FALCON, Schiebel S-100 Camcopter, ATLAS тощо," - каже керівник центру полковник Володимир Башинський.

Сучасний безпілотник - це складний інтегрований комплекс, до складу якого входять: літальний апарат, оснащений бортовим обладнанням комплексної системи керування; наземна система управління; корисне навантаження; підсистема зв'язку та підсистема запуску й посадки.

Відповідно до Національного стандарту України, БпЛА класифікують за призначенням, масштабом завдань, місцем базування, принципом створення підйомної сили, кількістю застосувань, типом двигунів, максимальною злітною масою, максимальною висотою польоту, максимальною швидкістю польоту, максимальним часом польоту, способами зльоту та посадки, типом системи керування польотом, типом цільового спорядження й типом засобів бойового навантаження.

Начальник відділу наукових досліджень та випробувань безпілотних авіаційних комплексів підполковник Юрій Камак розповів про деякі обов'язкові вимоги до тактико-технічних характеристик БпЛА, щоб він міг претендувати на підсилення українського війська.

Наприклад, безпілотник-розвідник "поля бою" має безперервно перебувати в повітрі не менше ніж 2 години, скритно вести якісну фото- та відеозйомку як вдень, так і у ночі на мінімально безпечній для себе висоті, яка становить 500–600 метрів, та передавати отриману інформацію в режимі реального часу на дальність не менше як 15 км.

Як стверджує підполковник Юрій Камак, результати випробувань переконливо доводять, що чимало зразків безпілотників вітчизняного виробництва нічим не поступаються своїм зарубіжним аналогам, які коштують набагато дорожче.

Особливо актуальними на сьогодні в районі АТО є розвідувальні безпілотники, які за масштабом дії класифікують як "поля бою" (з радіусом дії до 15 км) і "тактичні" (з радіусом дії від 15 км до 80 км). Вони виконують завдання розвідки, корегують вогонь артилерії й допомагають в оцінюванні результатів вогневих ударів.

Наразі у підрозділах українського війська, які виконують бойові завдання на Сході нашої країни, належну роботу демонструють розвідувальні безпілотники вітчизняного виробництва, серед яких: А1-С "Фурія", Spectator-М, "Мара-2М", "Лелека-100", а також польський Fly Eye та ближчий за своїми ТТХ до "тактичних" український БпАК PD-1. Підсистема зв'язку останнього забезпечує радіус дії до 50 км.

В Україні також доволі успішно відбуваються роботи з розробки ударних безпілотників. Такі комплекси потребують установлення складних систем прицілювання та наведення, а також (ураховуючи невелику масу самого літального апарату) розробки спеціальних боєприпасів.

На думку фахівців випробувального центру, це виробництво є доволі вузьким напрямком розвитку. Адже, зважаючи на маленьке корисне навантаження, такі безпілотники використовуються тільки для виконання спеціальних завдань.

Останнім часом популярності набувають ударні БпЛА-"камікадзе" одноразової дії. Такими є вітчизняний ударний БпЛА "Ятаган-2" та БпЛА Warmate спільної розробки польської компанії WB Electronics та ПАТ "ЧЕЗАРА". Радіус дії БпЛА Warmate становить до 10 км, маса - 4 кг, цільове спорядження - 0,7 кг (кумулятивної або осколкової дії), час перебування в повітрі - до 30 хв. Наведення безпілотника на ціль оператор здійснює за допомогою пульта управління.

У найближчій перспективі серед пріоритетів розвитку українського війська буде й оснащення його підрозділів безпілотними авіаційними комплексами різного призначення. І на цьому шляху вже зроблено перші кроки: до бригадної ланки введено підрозділи БпАК. Тому гостро постало питання підготовки фахівців з експлуатації таких комплексів. Їх готуватимуть у Житомирському військовому інституті імені С. П. Корольова. Але повноцінною така підготовка, вочевидь, стане лише після прийняття на озброєння ЗС України визначених зразків безпілотних комплексів та з початком їх серійного виробництва.

Сьогодні ж підготовкою операторів БпАК, яких вибирають з-поміж військовослужбовців-контрактників, займаються безпосередньо компанії - виробники безпілотників.