Сміттєпереробні плани: У Хмельницькому до 2022 року збираються збудувати завод (ВІДЕО)

В обласному центрі презентували техніко-економічне обгрунтування будівництва сміттєпереробного комплексу. Розробкою ТЕО займалося ДП "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства".

Мерія міста ще в січні оголосила тендер на виготовлення ТЕО і передбачила на це 200 тисяч гривень в бюджеті. До 10 липня хотіли отримати готові документи на сміттєпереробний комплекс. І хоча в ці терміни вкластися не вдалося, та все ж міський голова Олександр Симчишин вважає, що запустити переробку побутових відходів, як і планували в 2022 році, - цілком реально. Адже нарешті отримали документ, який визначає всі аспекти будівництва та функціонування майбутнього комплексу.

"Завдяки ТЕО ми бачимо всі очікування від проекту, включаючи новий тариф на сміттєпереробку. Порахуємо доходи від продажу вторинної сировини, попередній план земельної ділянки для комплексу тощо, - каже мер. - Тепер ми маємо реальний документ - техніко-економічне обгрунтування будівництва комплексу: понад 200 сторінок розрахунків, аналізу технології механіко-біологічної переробки, вартості підприємства, термінів окупності".

За його ж словами, на початок 2016 року на сміттєзвалищі не було навіть елементарних вагів, і ніхто не знав, скільки сміття продукують хмельничани. Тому всі розмови про переробку були не більше, ніж фантазії на вільну тему.

"З початку цього року ми зробили перший крок у сміттєпереробці, запустивши процес дегазації сміттєзвалища. Проект триває і щомісяця приносить кошти для комунального підприємства, плюс звалищний газ, як продукт розпаду сміття, переробляється в електроенергію, - хвалиться міський очільник. - Далі реалізований проект "Екобус" для збору небезпечних побутових відходів. За три місяці зібрали понад 1,6 тонни небезпечних відходів плюс понад 2000 ламп. Все це не потрапило на сміттєзвалище і в екосистему. Запроваджуємо також і реальне сортування. На сьогодні встановлено майже 100 контейнерів для збору ПЕТ-пляшки та 24 контейнери для збору скла."

В червні в місті почали встановлювати перші підземні сміттєві баки. Вартість одного такого баку - 250 тис. грн. Наприкінці літа на сміттєвих майданчиках обласного центру з'явилися контейнери для сміття зі скла, також планується на 100% забезпечити місто контейнерами для ПЕТ-пляшки, а це 240 сміттєвих майданчиків.

Мер запевняє, що "дорожня карта" в напрямку виконання "Плану - Розумне Довкілля" йде згідно наміченому плану. За його концепцією, до 2019 року мають на 87% зменшити відправку твердих побутових відходів (ТПВ) на діюче сміттєзвалище, що продовжить термін його експлуатації ще на 25 років.

Що ж до ТЕО сміттєпереробного заводу, то його автор - ДП "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства", запропонував три методи переробки. Перший - це механічна переробка з відновленням матеріалу, включаючи виробництво RDF-палива (від Refuse Derived Fuel - тверде відновлене паливо), а також стабілізація органічної фракції побутових відходів шляхом компостування у рядах, що накриваються мембраною з металевим каркасом. Другий - механічна переробка з відновленням матеріалу, включаючи виробництво RDF-палива, а також аеробна стабілізація у тунелях. Нарешті, третя - механічна переробка з відновленням матеріалу за рахунок біосушіння, включаючи виробництво RDF-палива та біомаси, які можна використовувати, як паливо для тепломереж міста.

Як отримують таке паливо? Спочатку всі зібрані відходи сортують. Така вторсировина, як макулатура, склобій, пластик і метал, йде на переробку. Органіка - рослини або залишки їжі - відправляють на компостування або на полігон, де після поховання з неї отримують біогаз. Всі інші види відходів, близько 1/3 сміття, - це сировина для майбутнього RDF-палива.

Таку масу подрібнюють, після чого пресують у брикети або гранули — паливо RDF готове.

В мерії перший варіант вважають найбільш прийнятним для Хмельницького. І передбачають використання як автоматизованої системи сортування, так і ручної.

Зараз міська влада має владнати питання із відведенням земельної ділянки у передмісті. Далі - розробка проектно-кошторисної документації та, власне, будівництво.

Запустити комплекс механічно-біологічної переробки муніципальних твердих побутових відходів сподіваються у 2022 році. Коштуватиме такий комплекс від 526 до 676 мільйонів гривень, а обслуговуватимуть його близько сотні працівників.

Мер каже, що дві міжнародні фінансові організації вже готові фінансувати проект. З міського бюджету потрібно близько 30% від загальної суми. Термін окупності комплексу - орієнтовно 15 років.

"Ми заклали в ТЕО практику європейських країн, які працюють зі змішаним сміттям. Тобто, в основі комплексу полягає механіко-біологічна переробка, а це сортування, біологічна обробка та вилучення висококалорійної фракції. Відмінності пропонованих трьох методів переробки тільки у біологічній частині. Те, що не підлягатиме сортуванню (14-30%) потраплятиме назад до полігону. Весь комплекс значно зменшить навантаження на полігон. Ще ми закладали в оцінку те, що в майбутньому змішане сміття буде перетворюватись у відсортоване," - зазначає головний інженер ДП "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства" Ігор Сатін.

Тільки от з місцеросташуванням нового і такого необхідного місту заводу - проблема. Ще на початку року посадовці запевняли, що мають на прикметі кілька ділянок у межах міста, тепер же, кажуть - немає. Відтак, пошуки ділянки ведуться дотепер. Міський голова переконує, що проводяться перемовини із приватниками, однак навіть приблизно не називає місця, переживає, що від цього може зрости вартість. Тож цілком очевидним є факт "свіжих" витрат з міського бюджету окрім тих, що підуть на саме будівництво.