Як у Кам'янців саперів реабілітовують

Центр розмінування ЗС України, що базується в Кам'янці-Подільському, має власні напрацювання й досвід із психологічної реабілітації своїх фахівців, повідомляє Depo.Хмельницький з посиланням на "Народну армію".

У всіх арміях світу спеціальність сапера чи не найшанованіша. Вони мало не щодня ходять по лезу бритви незалежно від того, воюють їхні армії чи ні.

Українські сапери із часів Другої світової війни ліквідують її вбивчий спадок, беруть участь у "гуманітарному розмінуванні" в інших країнах.

А нині - воюють за свою землю на Донбасі. Кожен їхній бойовий вихід - то безумовний психологічний стрес, який вони повинні вміти долати.

У кам'янецького психолога, капітана Ігоря Ковальського вищі інженерна та психологічна освіти, розширений курс підготовки сапера на базі Центру розмінування ЗСУ, має бойовий досвід роботи в Південному Лівані та АТО як сапера й психолога.

"Нічого виняткового ми не вимудрували. Просто на відміну від деяких навіть фронтових підрозділів у центрі до психолога не ставляться як до "старшого куди пошлють", - розповідає капітан. - Не секрет, що чимало командирів ще й досі вважають приблизно так: раз солдат сам пішов на війну, значить, він морально повністю до неї готовий і з бойовими психологічними травмами без усяких там "мізкоправів" упорається. Але ж це не завжди так, бо вміння долати важкі психічні потрясіння не приходить саме по собі. Цього треба вчити, цьому треба вчитися. Особливо саперу, який навіть в умовах безпосереднього бою, під обстрілами має жорстко контролювати свою поведінку й тіло. Сапер із тремтячими руками біля вибухового пристрою - це смертник."

Ігор Ковальський розповідає, що в Центрі розмінування впроваджують комплекс психологічного навчання та підготовки фахівців незалежно від їхньої спеціалізації.

За його словами, навчання відбувається безперервно, бо сапер має знати про бойові травми, прийоми саморегуляції або психологічної допомоги товаришу не менше, аніж про вибухові пристрої.

Він каже, що активно зайнятися психологічною реабілітацією своїх спеціалістів командування центру спонукали бої 2014 року. На той час досвідчених саперів катастрофічно не вистачало, і пару-трійку спеців центру розкидали по всіх найгарячіших ділянках фронту. Хлопці пройшли через Іловайськ, Савур-Могилу, деякі з них побували в російському полоні. Серйозних психологічних травм тоді зазнала більшість із них.

"Ми вивели процес відновлення в систему, яка починається з ґрунтовного психологічного тестування фахівця як до його чергової ротації на фронт, так і відразу після повернення, - каже психолог. - Спеціалізовані тести розробляло для нас Управління морально-психологічного забезпечення, і час показав, що вони ефективно працюють."

За їхніми результатами складають карту соціально-психологічного обстеження, яка дає цілковите уявлення про психологічний стан людини, коло її проблем. До речі, першим із картою ознайомлюється сам атестований, а потім його командири. Опісля вже визначають конкретні напрямки реабілітації воїна.

"Більшість із наших спеців має за плечима 10-14 кількамісячних ротацій на фронт. Іноді тестування свідчить про те, що напередодні чергового відрядження дехто не встиг позбавитися психологічної перевтоми, або має якісь інші особисті проблеми. Таких ми притримуємо в ППД. Загалом підтримки або допомоги потребують усі хлопці, які повертаються з війни," - константує Ігор Ковальський.

Реабілітацію з 2015 року Центр організовує переважно на внутрішньому рівні. Багато чого вартий навіть спеціальний кабінет, облаштований коштом місцевої меблевої фабрики. Тут відбувається як індивідуальна, так і групова терапія, проводяться співбесіди й тестування.

Найбільший ефект приносить робота з групами саперів. Річ у тім, що вони зазвичай виконують бойові завдання двійками або трійками, рідше відділеннями. Іноді людині для того, щоб повернутися з війни душею, достатньо з допомогою психолога виговоритися серед тих, котрі тебе чудово розуміють. Але у важчих випадках для травмованого складають окрему програму відновлення, до якої залучають і психологів міської служби соціально-психологічної допомоги.

У Кам'янці-Подільському майже тисяча демобілізованих ветеранів, тому цивільні спеціалісти добре знаються на проблематиці фронтовиків, і у військовій частині вони завжди бажані гості.

Робота з родинами - це окремий напрям. Співбесіди з психологами є лише малою її частиною. Наприклад, щомісяця не менше як двадцять родин Центру в повному складі отримують безкоштовні абонементи на відвідування басейну, масажних кабінетів, тренажерних залів в одному з фітнес-клубів. Водночас командування частини дозволило оздоровлювати їх у службовий час у першій половині дня, коли клуб не завантажений і там немає сторонніх відвідувачів.

"Важливо, що наші специ та їхні родини, командири всіх рівнів уже звикли до співпраці з психологами та сприймають їх як друзів, - підсумовує Ігор Ковальський. - Хлопці приходять до нас, щоб дістати пораду навіть стосовно побутових проблем, конфліктів із рідними тощо. Часто командири самі направляють своїх підлеглих у цей кабінет. Не раз буває так, що й дружини просять поспілкуватися з їхніми чоловіками на певні теми. А буває й навпаки, коли жінки чомусь перестають їх розуміти."

Нагадаємо, днями у Центрі розмінування Головного управління оперативного забезпечення ЗСУ з офіційним візитом і за досвідом приїзджала делегація військових Королівства Швеція.

А перед тим завершився курс для військовослужбовців збройних сил Естонії.

Представники збройних сил США домовилися про співпрацю з кам'янецькими мінерами.