Тимошенко, Герега чи Лабазюк: Хто на місцевих виборах візьметься за Хмельниччину

Цьогорічні вибори, які мають пройти за новими правилами, змусили політиків "різного розливу" причаїтися перед великим стартом

Тимошенко, Герега чи Лабазюк: Хто на міс…
Фото Главком

Політики області перебувають у своєрідному "режимі очікування". Після тотальної перемоги ЗеКоманди на парламентських виборах на місцях настала відчутна пауза в активності. Хоч в кулуарах і обговорювалася поточна ситуація та бажання окремих осіб долучитися до переможців, реального руху не було. Загальмував процес підготовки до місцевих виборів і тривалий період відсутності президентських кадрових призначень в області. Лише наприкінці осені нарешті з'явився голова ОДА – на цю посаду Зеленський призначив маловідомого і пасивного в політсередовищі Дмитра Габінета. І аж за три місяці потроху стали відомі прізвища голів РДА, які також, у своїй масі, були далекими від політичних чи державницьких процесів, проте всі вони є так чи інакше наближені до "Слуг народу".

З огляду на це, можна говорити, що "договорняків" особливо не вийшло або й не було відповідних намірів. Ще більш невизначеною є ситуація з місцевими виборами, які мають відбутися цьогоріч. Причиною тому можуть бути зміни в законодавстві. Окрім того, "Слуга народу" не має жодної організації на місцях, тож місцеві політики, які звикли працювати через конкретних людей в осередках, дещо "вибилися" зі звичних схем.

У низці регіонів, серед яких і Хмельниччина, так і не з’явилися "опорні" особи, спроможні забезпечити результат на виборах. Далеке від фінішу створення реально існуючої мережі регіональних осередків партії, довкола яких об’єднувалися б місцеві партійні команди. Вивізши до парламенту неоднозначну групу нардепів, зупинився і "кадровий ліфт": пошук впізнаваних облич, за яких можуть проголосувати виборці, на рівні регіонів ускладнюється, а "парасольки" особистого іміджу Володимира Зеленського на всіх, як показала практика, не вистачає.

Отже, Хмельниччина не увійшла до списку стратегічних регіонів, які мають особливу вагу для перспектив "зеленої" партії в масштабах країни. Можна вважати, що ЗеКоманда не має людей або просто не вважає за необхідне мати тут вплив, чи цей "вплив" пообіцяли кому іншому. Питання риторичне і не додає активності решті політсил. Відтак, в області поки триває затишшя. Звісно ж, перед бурею.

Потихеньку намагається зібрати "свої багнети" партія "Батьківщина", що колись Хмельницьку область вважала базовою. В облраді фракцію "Батьківщини" очолив Володимир Федорчук – партнер по бізнесу нардепки від "Слуги народу" Олени Копанчук. Намагаються тут знайти й "молоду кров", хоча за межі партійного офісу ця робота виходить не надто далеко.

Політсила нардепа Олександра Гереги "За конкретні справи" також не особливо відзначається активністю, хоча однойменний благодійний фонд не перестає працювати. Подейкують, що якраз ці політики планують активно "стартанути" на місцевих виборах, навіть "придбали" ще одну партію, яка буде своєрідним сателітом і потрібним доповненням для створення більшості в облраді. Але поки там, схоже, розробляють стратегію та тактику "бліц-кригу".

Не без планів на місцеві мандати й у ще одній місцевій політсилі – "Поруч", яку очолює ще народний депутат Сергій Лабазюк. Він теж не перестає "світитися" на своїх телеканалах, яких має аж два, та демонструвати небайдужість до "проблем простого виборця" через благодійний фонд. Ця партія має вплив лише на виборчому окрузі чинного нардепа і, звісно ж, має на місцях своїх людей. Однозначно вплив втрачати у Лабазюка не збираються, робота проводиться системна, але поки "ривка" не видно й не чутно.

Якщо говорити про рівень області, то решта політсил, які входять в облраду – "Самопоміч", "Свобода", АПУ та РП Олега Ляшка, взагалі не помічена у будь-якій діяльності. Їх справді фактично ніде не видно й не чутно. Чи зможуть вони хоч щось "увірвати" з такою пасивністю, навіть прогнозувати важко.

Ще одне питання – хто візьме мерську булаву обласного центру. Сьогоднішній Хмельницький міський голова Олександр Симчишин, хоч і є представником "Свободи", та останнім часом помітне його віддалення від цієї політсили. Навіть на сайті міськради в офіційній біографії мера вже немає згадки про його політичне "забарвлення", зате з'явилася згадка про роботу в БФ "Хесед-Бешт", яку тривалий час партійці замовчували. Хоча на сайтах самої політсили його активно піарять. Симчишин уже заявив публічно про намір балотуватися на чергових виборах. Він чи не щодня, разом із пресслужбою, піарить свої можливі й неможливі успіхи і має непогану підтримку містян. "Спрацювало" йому й в "плюс" те, що він не брав участі в парламентській гонці, убезпечивши себе від прямої конфронтації зі "Слугами народу" та шлейфу програшу.

Торік ще навесні про свої мерські амбіції публічно заявив екс-голова Хмельницької обласної ради, депутат облради від ВО "Свобода" Іван Гончар. Він навіть покинув лави партії та здав мандат. Давній побратим міського голови має особисті образи на нього і, очевидно, хоче взяти реванш. Проте, після заяви Гончара на політичній орбіті особливо не чутно.

Йти в мери навесні теж планував, за його ж висловлюваннями, місцевий активіст Артур Сторожук, відомий критичним ставленням до "Свободи" і самого Симчишина. Він зазначав, що йтиме на вибори як самовисуванець, адже не хоче пов’язувати себе з будь-якою політичною силою. Увесь минулий рік Сторожук мав проблеми із законом, до того ж на ньому незакрита кримінальна справа. Його, як громадського діяча, звинувачують у шахрайстві щодо Героя України. У разі доведення вини політику загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років. Притих він зі своєю діяльністю і різкими висловлюваннями, які раніше дозволяв у соцмережах. Складається враження, що, навіть і повидаляв частину постів. Чи є це ознакою його фальшстарту, поки невідомо.

Жодна політсила (хіба що пошепки на кухні) не говорить про свого можливого претендента на крісло мера обласного центру. На ситуацію здебільшого впливає не стільки рейтинг Симчишина, скільки мовчання "слуг" та відсутність явних лідерів в місцевих осередках партій. Охочі, все ж, є, але, як і в ситуації загальній в області, усі перебувають в "режимі очікування" й не "висовуються", допоки не озвучить свої наміри президентська партія.

До того ж, якщо в 2015 році кандидати на посаду міського голови Хмельницького платили 9 946 гривень застави, то тепер претендентам доведеться заплатити 378 тисяч гривень, що майже в 40 разів більше. Тим, хто вийде до другого туру, заставні кошти повернуть, а ось іншим – ні. Гроші ці підуть у місцевий бюджет. Можливо, цей фактор теж поки є стримуючим.

У час затишшя претенденти на виборчу гонку вивчають зміни в законодавстві. Згідно з ним, нагадаємо й ми, чергові місцеві вибори в Україні призначаються на останню неділю жовтня п’ятого року повноважень місцевих влад, тобто зараз це 25 жовтня 2020 року. Рішення про проведення таких виборів приймає Верховна Рада не пізніше ніж за 90 днів до дати голосування. 1 січня цього року набув чинності Виборчий кодекс України, Книга 4 якого встановила процедуру обрання місцевих органів влади.

На місцевих виборах скорочено можливості для самовисування кандидатів. Балотуватися в депутати Верховної Ради АР Крим, обласних, міських (90 тис. виборців і більше) рад дозволено тільки через місцеві організації партій. Депутатом інших рад, міським головою чи старостою села може стати як представник партії, так і самовисуванець. Список кандидатів партія має затвердити на партзборах. У списку повинен бути гендерний баланс – максимум 40% представників однієї статі.

Обирати депутатів сільських, селищних, міських (населення до 90 тис. виборців), районних у містах і районних рад будемо за мажоритарною системою відносної більшості у багатомандатних округах. В одному окрузі оберуть від двох до чотирьох депутатів (ця схема формує нерівномірне представництво: інтереси міста з 90 тис. жителів відстоюватимуть чотири депутати, а село з 500 виборцями – два). Переможе той, хто отримає найбільшу кількість голосів виборців.

Вибори пройдуть за пропорційною системою з відкритими списками. Спочатку виборець повинен обрати партію, а далі – депутата з цієї партії. Мандати отримають місцеві парторганізації, які подолали бар'єр у 5%.

Сільських, селищних, міських голів і сільських старост обиратимемо за мажоритарною системою відносної більшості: переможе кандидат, який набере найбільше голосів. Міських голів оберуть за мажоритарною системою абсолютної більшості в єдиному міському окрузі: перемагає той, за кого проголосують більше 50% виборців, які прийшли на дільниці.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Хмельницький

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"