ТОП-5 ознак істинного хмельничанина

Які вони – корінні хмельничани, що частенько називають своє місто Проскуровом – колишнім найменням міста. Ознак насправді є багато, та ми з'ясували найтиповіші.

Від танку до банку

Фото Василь Камінський

Що то таке – сказати можуть далеко не всі, лиш ті, чиї батьки, а то й діди парубкували саме у Хмельницькому. Невеликий відрізок центральної вул. Проскурівської (колись – 25-річчя Жовтня) так називали, бо на початку вулиці стояв банк, а найлюдніше її місце завершувалося пам'ятником-танком. Наприкінці вісімдесятих років минулого століття танк Т-34 перемістили на перехрестя вулиць Кам'янецької та Григорія Сковороди, де він стоїть і донині. А назву шпаціру так і залишили.

Славнозвісна туча

 

Фото: Ольга Саліпа

Здавна українці ярмаркували і нічого дивного у базарах немає в жодному населенному пункті. Разом з тим, у Хмельницькому є своя назва речового ринку, який зараз вважається одним із найбільших в Україні. Туча – саме те місце де колись спекулювали, потім форцували, згодом – продавали товари з Польщі, а тепер продають все на світі, але здебільшого виготовлене в численних цехах-мануфактурах саме Хмельницького. На останній День міста їй навіть фотозону присвятили. А чому "Туча" – так тому, що напочатках тут збиралася ще за темна сила-силенна людей. Ну, а як в пісні співається: "А тучи, как люди..."

Суржик замішаний на мілітарі

Фото: Сергій Аніськов

Корінні хмельничани не лише використовують мішанку з російсько-українських слів, а й легко переходять з однієї мови на іншу. Фактично ніхто й не помічає якою мовою йдуть бесіди і як міняються вони, в залежності від теми, експресії чи просто настрою. Цей процес став для містян природнім через велику кількість військових частин, які розташовувалися в місті – ще за часів царату і дотепер. Уже можна сказати – віками тут квартирували армійці, які вживання російської мови принесли в побутове життя містян.

Де знайти план

Фото Василь Камінський

І якщо хтось подумав про якісь "дурманячі" речі - то, звісно, він не з Проскурова. Лише істинно місцеві, відповідаючи на це питання, вам просто покажуть мікрорайон, що зараз ледь не в самісінькому центрі міста – одразу за залізницею. Колись великі мужі там планували міську багатоповерхову забудову, проте дотепер "на плані" більшість приватних хат, які лиш подекуди "розбавлені" висотками, які з'явилися в останнє десятиліття.

Пам'ятник коню Богдана 

Фото: Василь Камінський

У місті, що у назване на честь гетьмана Богдана Хмельницького, є п'ять пам'ятників. Проте, лише один із них місцеві називають "пам'ятник коню Богдана". На то є кілька причин. Сама бронзова скульптура мала стояти на висоті, та з певних причин її встановили поблизу облфілармонії на вул. Гагаріна. За задумом, монумент мав давати глядачам лиш обриси, тож скульптори не зосередилися на деталях. Відтак, пам'ятник виглядає незграбно і має загальну диспропорцію "на користь" коня. Ще одна тема для вічних хохм – конські тестикули: вони величезні за розмірами і часто стають предметом селфі для туристів. Та й, як подейкують історики, у гетьмана взагалі була кобила, а не кінь.

Зазначимо, в Хмельницькому найбільше пам'ятників саме гетьману. Пам'ятники Богдану Хмельницькому ще є на привокзальній площі, на території Хмельницького інститут МАУП, погруддя – на території Національної академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького та на території дислокації 8-го окремого полку спеціального призначення ЗСУ.

Фото: Василь Камінський