Старосинявський феномен: Інвестора гальмує законодавча неузгодженість

На Старосинявщині однією й тією ж громадою "опікуються" об'єднана тергромада, райрада та райдержадміністрація. Неузгодженість їхніх дій гальмує "входження" чи не єдиного інвестора, повідомляє Depo.Хмельницький з посиланням на "Децентралізацію влади".

Ситуація у Старосинявській ОТГ не просто демонструє, для чого потрібен закон, який вирішує питання існування районів, повністю "накритих" об'єднаними громадами, а й його нагальну необхідність.

Саме на цій території інвестор будує завод з переробки сої вартістю 1,5 млрд грн. Виробництво розраховане більше, як на 200 робочих місць. Плановий пуск в експлуатацію заводу - через 2 місяці. Однак сьогодні будівництво заводу під загрозою зупинення. Причина - Старосинявська районна рада не затвердила нормативну вартість оцінки земельної ділянки, на якій завод планує користуватися водою для технологій виробництва.

Заступник голови Хмельницької облдержадміністрації Валерій Олійник, який опікується питання децентралізації в регіоні, каже, що і Старосинявська районна рада, і Старосинявська районна державна адміністрація повинні дбати про інтереси громади.

"Крім чиїхось особистих амбіцій, інших причин, що призвели до такої ситуації, я не бачу. Це моя особиста думка. Межі Старосинявськох громади повністю співпадають з межами Старосинявського району. Районна рада не має коштів на утримання свого апарату, адміністрація не хоче віддавати тих повноважень, які повинна виконувати рада об'єднаної громади, тобто розпорядчі функції. Це вже другий рік тягнеться, - каже Олійник. - Днями на колегії ми піднімали це питання. Особисто я розмовляв головою райдержадміністрації і звернув його увагу на необхідності чітко виконувати свої обов'язки. Очевидно, що він заважає громаді працювати".

Голова Старосинявської райдержадміністрації Ігор Русий відкидає всі звинувачення. Каже, що від нього, як від голови РДА, нічого не залежить. А прийняття чи не прийняття того чи іншого рішення - справа депутатів районної ради.

"Дуже багато різних легенд, якими обростає будівництво цього заводу і відвертої брехні. І представникам заводу, і керівникам фракцій треба працювати над цим питанням (…) Є селищна рада, яка в першу чергу повинна опікуватися цим питанням, є виконуючий обов'язки старости, є договір, в якому передбачено надходження 1% від загальної суми будівництва в бюджет селищної ради. Не треба звинувачувати РДА, треба фахово працювати. Для того і відбуваються реформи. А ті, хто в цьому процесі, вони ще не навчилися цьому. Розумієте? Вони мусять навчитися, щоб мати результат", - коментує Русий.

Загалом же, проблема виглядає такою, якої могло б і зовсім не бути. Але це в тому випадку, коли всі сторони справді зацікавлені у розвитку території громади. Можливо, хтось з них не здогадується, що жителі Старосинявського району і жителі Старосинявської громади - це одні і ті ж люди. І їх інтереси мають бути в центрі уваги будь-якої влади будь-якого рівня. Можливо, хтось з них не зауважив, що в той час, коли більшість громад з ніг збилася у пошуку інвесторів, Старосинявська громада якраз зуміла першою залучити інвестиції на свою територію. І дивно, що коли будівництво заводу майже на завершальній стадії, виникають проблеми. Так, вони формального характеру, але вони загрожують зупинці будівництва.

Нагальним і конче актуальним в цьому руслі та для запобігання виникненню подібних фактів, є якнайшвидше прийняття закону "Про порядок утворення, ліквідації районів, встановлення і зміни їх меж". Документ наразі перебуває на розгляді у Верховній Раді України.

Нагадаємо, виходом із ситуації на Старосинявщині поки бачать лише у скликанні позачергової сесії районної ради для розгляду цього рішення.

А за словами керівника Центру розвитку місцевого самоврядування у Хмельницькій області Сергія Яцковського, неприйняття формального, але такого важливого рішення для Старосинявської громади, має стати "лебединою піснею" такої районної ради.

Саме ж підприємство, яке мало б запрацювати в Адамполі, вирізняється компактним розташуванням та займає площу 5,958 га. Планова потужність - 1500 тонн на добу, кінцевим виробництвом продукції має бути соєва олія, шрот, лецетин, оболонка соєва гранульована.

Працюватиме виробництво, за планами, в три зміни, а загальна кількість працюючих - 205 осіб.