Старокостянтинівські льотчики мріють не лише про небо

Іноземні експерти оцінюють підготовку льотчика першого класу в межах 25 мільйонів доларів, повідомляє з посиланням на агенство міністерства оборони "Армія Inform". І в подальшому ця сума лише збільшуватиметься.

Єдиний шлях зменшення витрат – це використання тренажерних комплексів для підготовки висококваліфікованих пілотів.

Проблема оновлення морально і фізично застарілої навчально-матеріальної бази для підготовки льотного складу у авіаційних бригадах на сучасніші гостро стоїть не один рік. Брак коштів. Щоправда, напередодні війни були пропозиції командуванню Повітряних Сил від одного з вітчизняних розробників виготовити, встановити і запустити сучасний тренажер для літака СУ-24М, але, на превеликий жаль, далі пропозицій справа не пішла.

Не виняток тут і авіаційний тренажер літака СУ-24 у бригаді тактичної авіації імені Петра Франка. Цей "ветеран" розпочав діяльність ще наприкінці 1970-х. Його ровесники в інших бригадах давно списані і здані на металобрухт. А в Старокостянтинові, завдяки неймовірним зусиллям тутешніх "кулібіних" він справно працює й виконує свої функції. Звісно, що не в повному обсязі. При ресурсі 8 тисяч годин тренажер "налітав" вже понад 50 тисяч годин.

На тренажері пілоти бригади відпрацьовують дії, починаючи із запуску двигунів, руління до злітно-посадкової смуги, зльоту й польоту маршрутом. Саме тут льотчики відпрацьовують найважчий із елементів підготовки – посадку літака.

За своїми параметрами і станом тренажер вже не дає змоги екіпажу тренуватись у практичному бомбометанні, пуску ракет, виконанні польотів на малих висотах з елементами вправи з огинання рельєфу місцевості й над морем. Тепер екіпаж може лиш запускати двигуни, вирулювати, злітати, летіти колом і сідати. Вже не працює візуалізація, що давала можливість відчувати себе практично в польоті. Тому пілоти літають тільки "за приладами".

Тільки на тренажері можна успішно відпрацювати такі ввідні і моделювати різного роду ситуації. Після тренувань інструктор може повністю проаналізувати дії льотчика. Або ж відпрацювати політ повторно. Набувши неоціненого досвіду на тренажері, пілот швидко освоїть і бойову машину.

В іншому залі увагу привернула група військовиків, які жваво щось обговорювали біля пристрою, що нагадував кабіну навчально-бойового літака Л-39.

"Волонтери надали системні блоки з ліцензованою програмою підготовки льотчиків на літак Л-39. Ми самі змайстрували муляж кабіни літака, максимально наближений до діючої. Обладнали педалі управління. Встановили джойстик, який виконує функції ручки керування літаком. Прилади керування двигуном і літаком виведені на монітор перед льотчиком. Для візуалізації польоту пристосували проєктор, який на екрані створює ілюзію польоту", – розповідає начальник групи капітан Олег Селянський.

Завдяки розвитку цифрових технологій, сучасні авіаційні тренажери досягли такого рівня, що підготовка пілотів на них є ефективнішою, ніж підготовка на реальному літаку. Спеціальне програмне забезпечення дозволяє миттєво змінювати умови польоту: погоду, географічне положення, зупиняти виконання завдання для розбору і повтору тощо.

А головне – використання авіатренажерів дає суттєвий економічний ефект. Така практика зменшує витрати авіаційного пального і економить ресурс літаків.

Поки ж, коли на підготовку механізованих підрозділів майже 140 мільйонів армія витратить на побудову комплексу для навчання війні в місті, пілоти бригади тактичної авіації на літаках СУ-24М та СУ-24МР по-доброму заздрять колегам і мріють, що дійде черга й до них.

Нагадаємо, що влітку школярі з місцевого табору побували у військових авіаторів Старокостянтинівської бригади.