Геть від "партійних" районів: Як на Хмельниччині моделюють нові повіти

На Хмельниччині приступили до чергового етапу децентралізаційної реформи - переформатування районів, що дасть змогу уникнути величезної кількості адміністративних витрат на утримання 20 райрад та апаратів адміністрацій, а також сформувати систему більш ефективного надання різноманітних послуг громадянам.

Реалізація реформи, а також процес добровільного об’єднання територіальних громад призводить до того, що потребують врегулювання взаємовідносини органів місцевого самоврядування об’єднаних територіальних громад, місцевих органів виконавчої влади та самоврядування, що здійснюють свої повноваження на районному рівні, особливо у випадках, коли такі громади сформовані в межах усієї території району. Тому постає гостра потреба у розмежуванні їх повноважень.

Утворення адміністративно-територіальних одиниць базового рівня – об’єднаних територіальних громад – спричинила потребу подальшого реформування органів місцевого самоврядування, територіальної організації влади та і на субрегіональному рівні – районному. Нові райони формуватимуться по межах новостворених громад на базі великих міст. Є певні критерії, щодо їх формування. Зокрема, це — найменше 150 тисяч жителів, достатня кількість адміністративних приміщень, щоб розмісти відповідні органи. Що ж до ОТГ, то місцеві ради, які до кінця поточного року не ухвалять рішення про добровільне об'єднання чи приєднання, увійдуть в ОТГ відповідно до перспективного плану формування територіальних громад області. 

Голова облдержадміністрації Вадим Лозовий, як того вимагає затверджений урядом План заходів з реалізації нового етапу реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні на 2019-2021 роки, зібрав до 1 червня засідання міжвідомчої регіональної робочої групи аби розробити пропозиції щодо адміністративно-територіального устрою базового та районного рівнів областей. А щоб змоделювати на практиці другий етап реформи децентралізації, Мінрегіон спільно з групою експертів представили систему адміністративно-територіального устрою базового та субрегіонального рівня та територіальної організації влади саме на прикладі Хмельниччини.

"Треба насамперед зауважити, що райони в Україні було створено штучно у 1960-х роках. Причому створювали їх навіть не за кількістю населення, а за кількістю членів комуністичної партії. Через це з’явилися як невиправдано маленькі райони, так і райони, розтягнуті на 100 і більше кілометрів, – розповідає директор Інституту розвитку територій Юрій Ганущак. – Тепер цю помилку треба виправити. Межі укрупнених районів повинні йти по межах нових ОТГ. Тобто спершу треба створити мапу області, повністю вкриту об’єднаними громадами, і тільки тоді можна буде серйозно говорити про зміни на районному рівні. 

Серед областей, які вже готові стати пілотними у створенні нових районів, окрім Хмельниччини, Запорізька та Житомирська. Їх відбирали за кількома критеріями: має бути найменше районів, у яких не створено жодної ОТГ, керівництво областей налаштоване до змін, усіляко підтримуючи їх; таку ж позицію займають і місцеві еліти, дійшовши згоди щодо центрів та меж нових районів; галузеві управління повинні хоча б змиритися з переформатуванням їх органів в області; ці області не повинні бути бідними, бо зміни потребуватимуть певних коштів. 

Днями експерт Центрального офісу реформ при Мінрегіоні України, директор Інституту розвитку територій Юрій Ганущак вже представив своє бачення майбутнього поділу Хмельниччини - створення трьох районів (Хмельницький, Кам’янець-Подільський та Шепетівський), які сформовані на базі госпітальних округів.

Під час недавнього засідання регіональної платформи Асоціації міст України наприкінці минулого року готували проект із створенням чотирьох районів: Славутського, Старокостянтинівського, Городоцького та Кам'янець-Подільського. Тоді, консультант з юридичних питань проекту ПУЛЬС при Хмельницькому РВ АМУ Дмитро Василенко нагадав, що якщо дехто вважає, що перспективний план не є ідеальним варіантом для їхньої громади, варто використати останній шанс і найближчим часом прийняти відповідні рішення,

Заступник голови адміністрації Світлана Павлишина пропонує інший вже оновлений план - розроблений управлінням регіонального розвитку та будівництва облдержадміністрації. Основа відмінність – поділ області на п'ять районів: Шепетівський, Старокостянтинівський, Хмельницький, Кам’янець-Подільський та Городоцький. Це формування моделі адміністративно-територіального устрою здійснено відповідно до меж громад (адмін-теродиниць) базового рівня, а не меж районів.

Голова облради Михайло Загородний відзначає очевидні переваги саме такої моделі адміністративно-територіального устрою субрегіонального рівня (райони), при якій зберігаються межі громад. Крім того, на його думку при п'яти районах збалансований поділ за кількісними показниками – площі, чисельності населення, бралося до уваги рівномірне розташування та доступність територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади

Зрештою, члени міжвідомчої регіональної робочої групи з підготовки пропозицій щодо адміністративно-територіального устрою базового та районного рівнів області віддали перевагу проекту, що передбачає поділ на п'ять районів. Нові райони стануть адміністративно-територіальними одиницями, де будуть розташовані територіальні органи виконавчої влади – управління Нацполіції, соціального захисту, ДСНС, фіскальної служби. На думку директора Інституту розвитку територій Юрія Ганущака, швидше за все, районних рад у 2020 році взагалі не буде. Якраз укрупнення районів є другим кроком реформи місцевого самоврядування, який має стати її логічним продовженням.

"Ми передбачаємо, що в новостворених районах будуть працювати райдержадміністрації. Вони мають бути виведені з під управління Президента і підпорядковуватимуться Уряду. Такі зміни до Конституції підготовлені й, думаю, будуть прийняті," - прогнозує Юрій Ганущак. Він же і анонсував ключові зміни, що прописані в законі. За його словами, райони заміняться на “повіт”, вибори до районних рад скасують, буде значно скорочений перелік функцій обласних рад і адміністрацій. 

В Україні вже успішно працюють структури міжрайонного рівня, такі як міжрайонна прокуратура, фіскальна служба. Схожа схема буде на рівні райдержадміністрацій. А от представництво держави на місцях, зрозуміло, залишиться, оскільки це прописано в Конституції.