Похорони чи розквіт: Що нового дасть реформа децентралізації на субрегіональному рівні

Експерти й законотворці поки "б'ються" над новою назвою територіальних одиниць та з'ясовують функції префектур

Похорони чи розквіт: Що нового дасть реф…

У Хмельницькому обговорили нові моделі адміністративно-територіального устрою на районному рівні. Законотворці разом з експертами продовжують дискутувати на цю тему, от і "спустилися" на територіях до круглих столів по областях.

Децентралізаційна реформа триває уже шостий рік, на завершальному етапі поки добровільне створення ОТГ. Хмельниччина у ній займає лідерські позиції у загальноукраїнському рейтингу. Згідно перспективного плану має бути створено 62 ОТГ. Наразі до 4 районів Хмельниччини – Дунаєвецького, Летичівського, Новоушицького та Старосинявського, які повністю вкриті ОТГ, додався і Славутський. При цьому залишився лише один район, де не створено жодної ОТГ – Віньковецький.

На часі став розгляд подальшої долі районів. Про формування нового районного (повітового) поділу в Хмельницькій області зібралися поговорити столичні експерти, посадовці обласної влади, представники уже створених ОТГ та органів місцевого самоврядування.

На сьогодні ще навіть не визначилися із назвами майбутніх адміністративних одиниць. Розглядають цілих три варіанти: райони, округи, повіти. Ніяк не можуть визначитися і з їх кількістю. Це й стало однією з причин громадських обговорень.

За словами регіонального координатора проекту "Підготовка та громадське обговорення обґрунтованної пропозиції нового районного (повітового) поділу всіх областей в рамках реформи місцевого самоврядування України" Ореста Микити, нова назва має бути чіткою і не вводити плутанину в поняття. За прогнозами, на території району, округу, чи то повіту має проживати не менш як 150 тисяч мешканців, а самих людей повинні об'єднувати ще й культурно-історичні, етнічні чи ментальні цінності.

На сьогодні є три варіанти поділу Хмельниччини – створення трьох, чотирьох і п'яти територіальних одиниць замість нині існуючих 20 районів. Експерти враховують і потенційну спроможність на місцях майбутніх префектур – представництв центральної влади, які покликані задавати стратегічний вектор і матимуть функцію нагляду. Субрегіональні центри виконуватимуть специфічні завдання й функції.

ВІдповідно законопроекту, інститут перфектів з’являється після набрання чинності змінами до Конституції щодо децентралізації та, відповідно, після ліквідації місцевих держадміністрацій. Основна мета запровадження – створення ефективного нагляду за конституційністю та законністю рішень органів місцевого самоврядування.

Префект стане місцевим аполітичним органом виконавчої влади, який не змінюватиметься зі зміною президента чи Уряду, не залежатиме від місцевих політичних еліт. Його повноваження у відносинах з органами місцевого самоврядування: наглядає за конституційністю та законністю рішень, але не оцінює доцільність та ефективність рішень; зупиняє дію незаконних актів і одночасно звертається до суду; не приймає остаточного рішення про законність актів ОМС, це може вирішувати виключно суд, може порадити місцевій раді привести своє рішення у відповідність Конституції та законам; має менше повноважень, ніж нинішні місцеві держадміністрації

Префекти діятимуть в кожному районі і в кожній області, для організації його роботи створюються секретаріати префектів. Префекти відбираються за результатами відкритого конкурсу, а призначаються і звільняються президентом за поданням Уряду. Така сама процедура зараз для голів держадміністрацій. Префекти відповідальні перед Президентом, підзвітні та підконтрольні Уряду, щорічно звітують перед ними. Працюють в області чи районі не більше 3 років. Далі – ротація.

Ще одне питання адміністративно-територіальної реформи, що "зависло" на рівні дискусій – існування районних рад.

Представники тергромад Хмельниччини теж мають свою логіку в баченні перспектив розвитку своїх територій, тому активно долучаються до різноманітних дискусій, аби бути почутими. Приміром, Славутський міський голова Василь Сидор переконаний, що варіант без Славутського району чи то повіту, чи округу просто шкодитиме Україні і жителям громади. Його думку фактично дублює й мер Старокостянтинова Микола Мельничук. А заступника Кам'янець-Подільського міського голови Василя Сукача турбують питання роботи префектур і їхніх повноважень. Посадовець каже, що якщо префекти без судів зупинятимуть рішення тергромад, то така реформа стане похоронами для місцевого самоврядування.

Загалом обговорювали чотири пропозиції поділу Хмельниччини на райони, округи чи повіти.

Пропозиція Міністерства:

Шепетівський округ – 286,3 тис. осіб;
Хмельницький округ – 658,8 тис. осіб;
Кам’янець-Подільський округ – 312,1 тис. осіб.

Пропозиція ОДА:

Шепетівський округ – 260,5 тис. осіб;
Старокостянтинівський округ – 163,2 тис. осіб;
Хмельницький округ – 440,8 тис. осіб;
Городоцький округ – 146,4 тис. осіб;
Кам’янець-Подільський округ – 246,2 тис. осіб.

Пропозиція Ігоря Коліушка:

Шепетівський округ – 260,5 тис. осіб;
Старокостянтинівський округ – 209,5 тис. осіб;
Хмельницький округ – 322,1 тис. осіб;
Городоцький округ – 215,2 тис. осіб;
Кам’янець-Подільський округ – 249,9 тис. осіб.

Пропозиція робочої групи Центру політико-правових реформ:

Шепетівський округ – 286,3 тис. осіб;
Старокостянтинівський округ – 156,8 тис. осіб;
Хмельницький округ – 525 тис. осіб;
Кам’янець-Подільський округ – 289,1 тис. осіб.

Поки тривають дискусії про долю районів, цьогоріч має фінішувати перший етап добровільного об'єднання тергромад. Якщо нічого законотворці нового не придумають, то вже наступного року всіх, хто не проявив такого бажання – об'єднають рішенням Кабміну. А дощо подальшої долі районів-округів-повітів, то щоб їх зрештою створити треба міняти Конституцію.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Хмельницький

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"