Кам'янець-Подільську фортецю 90 років тому оголосили державним історико-культурним заповідником

Цього дня 23 березня 1928 року Раднарком УСРР оголосив Кам'янець-Подільську фортецю державним історико-культурним заповідником, повідомляє Depo.Хмельницький з посиланням на "Українські акценти".

Фортеця відома з XIV століття як частина оборонної системи Кам'янця, колишньої столиці Подільського князівства XIV–XV ст, Подільського воєводства XV–XVIII ст, а далі Подільської губернії (1793–1924 pp). Є складовою частиною Національного історико-архітектурного заповідника "Кам'янець", що належить до "Семи чудес України".

Острів, на якому розташована фортеця, оточений каньйоном. По каньйону протікає річка Смотрич, яка своєю течією утворює петлю - обтікає навкруги високої гори і, не доходячи до свого річища на кілька метрів, повертає і тече далі. У тім місці, де Смотрич, обійшовши острів, утворює зі своїм річищем петлю, стоїть на розі, що утворюється двома ярами, Кам'янецький замок. З'єднується він з містом вузенькою смугою скелі, на якій збудований Замковий міст.

Довгий час вважалося, що Стару фортецю збудували у другій половині XIV століття - першу в історії згадку про Кам'янецький замок маємо у грамоті від 7 (15) січня 1374 року литовсько-руського князя Юрія Коріатовича, якою він за згодою свого брата Олександра Коріатовича надав кам'янчанам магдебурзьке право та прямо зазначив, що грамота дається "на замку" в Кам'янці.

Цю позицію щодо литовських першопочатків замку, зафіксовано в популярних монографіях Євтима Сіцінського (1895), Олександра Прусевича (1915), повторили й радянські дослідники Петро Юрченко (1950), Тамара Будянська (1961).

Комплексні архітектурні дослідження Євгенії Пламеницької та Анатолія Тюпича у 1964-1982 роках, дослідження археологів на чолі з Іоном Винокуром у 1964-1969 роках дозволили значно поглибити історію кам'янецької фортеці та датувати її першопочатки XI-XII століттями.

Якщо наявність давньоруського періоду в історії Кам'янецької фортеці не викликає сьогодні жодних заперечень у дослідників, то концепція Євгенії Пламеницької, яку нині розвиває та пропагує її донька Ольга Пламеницька, про дако-римські першопочатки замку, Замкового мосту та міста взагалі в 2–3 століттях наштовхнулася на досить сильну протидію істориків і археологів, зокрема Іона Винокура, Миколи Петрова.

Нагадаємо, на останній сесії міськради виділили 700 тисяч гривень на попередні протиаварійні роботи частини муру Північного бастіону Старої фортеці. Обвал оборонної стіни на північно-західній ділянці Кам'янець-Подільської фортеці стався 14 лютого.

Аварійний мур потому почали розбирати, а проїзд поблизу місця обвалу тимчасово заборонили. Місцеві ж активісти вимагають у влади міста заборонити проведення гучних заходів на території Старої фортеці.