Християни західного обряду збираються сьогодні на багату вечерю

Щойно на небосхилі спалахне перша зірка, християнські сім'ї західного обряду збираються на Різдвяну вечерю – Святвечір. Католицьке Різдво, яке часто на Заході України називають "польським", – особливе релігійне свято. Воно найбільше і найшанованіше в католицькому світі, ще й припадає на найдовшу в році ніч, коли, за віруваннями християн, і народився Ісус Христос в Назареті.

З появою на небі першої зірки всі сідають за, як кажуть, багатий стіл. Він дійсно багатий – з дванадцятьма різноманітними стравами, на честь дванадцяти апостолів.

Різдвяний бенкет завершує строгий піст, всі віруючі з особливим смаком можуть оцінити приготовлене частування.

Першим займає місце господар чи найстарший у родині. Під час святкової вечері з-за столу не виходять, розмовляють тихцем. Глава сімейства пропонує пом'янути покійників і запросити їх до свят-вечора. Обмінюються оплатком зі всілякими побажаннями.

"Оплаток" або ж "облатка"– дуже тонка біла пластинка хліба, зазвичай прямокутної форми, прісна або з незаквашуваного і несоленого тіста, яка випікається з білого борошна та води без додавання дріжджів.

На оплатках часто витиснені християнські релігійні зображення такі як Діва Марія з малям Ісусом та Віфлеємська зірка.

Фото: Вікіпедія

В Україні обов'язково готують кутю. Зварену товчену пшеницю, часом ячмінь чи рис, заправляють маком, горіхами, за можливості – родзинками, медовою ситою чи узваром. Страви із зернових, каші, взагалі характерні для традиційної української кухні, як повсякденної, так і обрядової. Хлібне зерно символізувало багатство, добробут, продовження людського роду, щастя; горіхи – благоденство і плодючість; мед – "солодке" життя і безтурботність; мак, за народним повір'ям, служить оберегом від нечистої сили.

А ще на столі, зазвичай, різні види вареників, багато риби, тушкована капуста чи гриби, голубці, різноманітні м'ясні страви: домашня ковбваска, печеня, птиця, холодець. Від кожної страви варто скуштувати хоча б трохи, щоб не було голоду. Але не можна з'їдати страви повністю, щоб не залишати "завтра голодним".

Що стосується святкових страв, то у кожної народності вони традиційні. В Америці, наприклад, це індичка з журавлинним соусом – головна і обов'язкова страва. А у Литві готують кутю, страви з риби та іншу нежирну їжу. В Данії смажать гусака або качку з яблуками, готують рисовий пудинг і солодку кашу з рису з додаванням родзинок і кориці. В Австрії та Угорщині – навпаки, не готують птицю, вважаючи, що так може відлетіти удача і щастя. У країнах Скандинавії напередодні свята ріжуть поросят, роблять м'ясні копченості та варять солодовий напій.

А ще в оселі ставлять різдвяну шопку. На столі чи підвіконні кожного будинку ставлять імпровізований і часто рукотворний грот, іменований "сантоном". У ньому розміщуються маленькі фігурки: дитинку в яслах на підстилці з сіна, поряд з якою Діва Марія, Йосип, небесний ангел, тварини і пастухи.

Вішають цього дня й дверний різдвяний вінок, який виготовляють з хвойних рослин і прикрашають червоними стрічками, позолоченими шишками, гілочками гостролиста, бубенцями та іграшками. Для католиків цей вінок і символізує настання свята.

Ялинка є символом, без якого важко уявити і відчути дух Різдва. В давні часи це прикрашене дерево мало сакральний сенс, символізуючи собою дерево достатку, що виростає в Раю. Її прикрашають не лише гірляндами, іграшками та цукерками. Обов'язковим атрибутом є так званий "помандер" – прикраса, виготовлена з апельсинових кружечків, з прив'язаними паличками кориці, кмином і гвоздикою. Ще одним різдвяним прикрасою на ялинку є печива з передбаченнями всередині.

Останнім часом набрали популярності – різдвяні зірки. Ці вазони ботаніки називають пуансеттией. Ця традиція прийшла в європейські країни з американського континенту. Квітка є важливим символом Різдва, тому його обов'язково дарують колегам, рідним і близьким напередодні свята.

Після вечері господиня зібрає всі ложки, зв'язує їх і залишає на ніч немитими. Завдяки цьому, за народними віруваннями, сім'я завжди буде разом. По тому гасять свічки й уважно спостерігати за димом. Якщо він прямує в бік вікна, це провіщає народження, вгору – весілля, до дверей – неприємності.

А діти носять кутю своїм хрещеним. Часом йдуть в гості аж в перший день Різдва. Хрещені забирають принесену вечерю і взамін дають свою. Дітей ощедрувують гостинцями – цукерками чи грішми.

Традиції досить різні не лише в регіонах, а й часом у сусідніх селах. Однак, свято є усіма найбільшпоцінованим у всіх християн. Православні ж східного обряду святкують його 7 січня, проте збираються за пісним столом.