Християни західного обряду збираються сьогодні на багату вечерю

Як тільки на небосхилі спалахне перша зірка, християнські сім'ї західного обряду збираються на Різдвяну вечерю – сьогодні свят-вечір.

Католицьке Різдво, яке часто на Заході України називають "польським", - особливе релігійне свято. Воно найбільше і нашанованіше в католицькому світі і припадає на найдовшу в році ніч, коли, за віруваннями християн, і народився Ісус Христос в Назареті.

З появою на небі першої зірки, всі сідають за, як кажуть, багатий стіл. Він дійсно багатий – з дванадцяти різноманітних страв - на честь дванадцяти апостолів.

Різдвяний бенкет завершує строгий піст, всі віруючі з особливим смаком можуть оцінити приготовлене частування.

Першим займає місце господар чи райстарший у родині. Під час святкової вечері не виходять з-за столу, розмовляють тихцем. Глава сімейства пропонує пом'янути покійників і запросити їх до свят-вечора. Обмінюються оплатком зі всілякими побажаннями.

Оплаток - дуже тонка біла пластинка хліба, зазвичай прямокутної форми, прісна (або виготовлена з незаквашуваного і несоленого тіста), яка випікається з білого борошна та води без додавання дріжджів.

На оплатках часто витиснені християнські релігійні зображення такі як Діва Марія з малям Ісусом та Віфлеємська зірка.

В Україні обов'язково готують кутю. Зварену товчену пшеницю, часом ячмінь чи рис, заправляють маком, горіхами, по-можливості родзинками, медовою ситою чи узваром.

Страви із зернових, каші, взагалі характерні для традиційної української кухні, як повсякденної, так і обрядової. Хлібне зерно символізувало багатство, добробут, продовження людського роду, щастя; горіхи – благоденство і плодючість; мед – "солодке" життя і безтурботність; мак, за народним повір'ям, служить оберегом від нечистої сили.

А ще на столі, зазвичай, різні види вареників, багато риби, тушкована капуста чи гриби, голубці, різноманітні м'ясні страви: домашня ковбваска, печеня, птиця, холодець…

Від кожної страви варто скуштувати хоча б трохи, щоб не було голоду. Але не можна з'їдати страви повністю, щоб не залишати "завтра голодним".

Що стосується святкових страв, то у кожної народності вони традиційні:

В Америці індичка з журавлинним соусом - головна і обов'язкова страва.
У Литві готують напередодні свята кутю, страви з риби та іншу нежирну їжу.
В Данії смажать гусака або качку з яблуками, готують рисовий пудинг і солодку кашу з рису з додаванням родзинок і кориці.
В Австрії та Угорщині - навпаки, не готують птицю, вважаючи, що так може відлетіти удача і щастя.
У країнах Скандинавії напередодні свята ріжуть поросят, роблять м'ясні копченості та варять солодовий напій.

А ще в оселі ставлять різдвяну шопку. На столі чи підвіконні кожного будинку ставлять імпровізований і зачасту рукотворний грот, іменований "сантоном". У ньому розміщуються маленькі фігурки: дитинку в яслах на підстилці з сіна, поряд з якою Діва Марія, Йосип, небесний ангел, тварини і пастухи.

Вішають цього дня й дверний різдвяний вінок, який виготовляють з хвойних рослин і прикрашають червоними стрічками, позолоченими шишками, гілочками гостролиста, бубенцями та іграшками. Для католиків це вінок символізує настання свята.

Ялинка є символом, без якого важко уявити і відчути дух Різдва. В давні часи це прикрашене дерево мало сакральний сенс, символізуючи собою дерево достатку, що виростає в Раю. Її прикрашають не лише гірляндами, іграшками та цукерками. Обов'язковим атрибутом є так званий "помандер" – прикраса, виготовлена з апельсинових кружечків, з прив'язаними паличками кориці, кмином і гвоздикою. Ще одним різдвяним прикрасою на ялинку є печива з передбаченнями всередині.

Останнім часом набрали популярності - різдвяні зірки. Ці вазони ботаніки називають пуансеттией. До речі, ця традиція прийшла в європейські країни з американського континенту. Квітка є важливим символом Різдва, тому його обов'язково дарують колегам, рідним і близьким напередодні свята.

Після вечері господиня зібрає всі ложки, зв'язує їх і залишає на ніч немитими. Завдяки цьому, вірять, сім'я завжди буде разом.

Потому гасять свічки й уважно спостерігати за димом. Якщо він прямує в бік вікна, це провіщає народження, вгору - весілля, до дверей - неприємності.

Після вечері діти носять кутю своїм хрещеним. Часом йдуть в гості аж в перший день Різдва. Хрещені забирають принесену вечерю і взамін дають свою. Дітей ощедрувують гостинцями - цукерками чи грішми.

Традиції досить різні не лише в регіонах, а й часом у сусідніх селах. Однак свято є усіма найбільшпоцінованим у всіх християн. Православні західного обряду святкують його 7 січня, проте збираються за пісним столом.