Хмельницька АЕС може повторити долю Чорнобильської

Громадськість та екологи Хмельниччини стурбовані планами Кабміну з наступного року перевести один з енергоблоків ХАЕС в режим маневрування, повідомляє Depo.Хмельницький.

На 2 енергоблоці вже проводили відповідні експерименти, однак це були нетривалі періоди. Маневрування – це, по-суті, режим добового регулювання потужностей.

Як тільки до громадськості потрапили документи, в яких Уряд ухвалив рішення перевести з 2017 року ядерні реактори на режим маневрування, краяни проявили неабияку стурбованість можливими ризиками таких змін. По-суті, йдеться про зменшення до 20% потужності вночі та збільшення вдень.

"В 2006 році експериментально працював так 2-й блок. 10 циклів пройшли успішно. Навесні 2015 року – ще один експеримент на 21цикл, - розповідає заступник головного інженера ХАЕС з ядерної і радіаційної безпеки Костянтин Щербінін. – Однак, в наших проектах не прописаний такий режим. Щоб забезпечити його стійкість і абсолютну безпеку."

Всі ці "проби", за словами Костянтина Рудольфовича, показали, що система потребує значних капіталовкладень для технічного оновлення, аби режим маневрування був безпечним.

А ще він запевняє, що все це поки на стадії дослідної експлуатації; ні точна, ні приблизна дата, коли він може бути введений, невідома.

Фахівець не приховує - всі ядерні реактори в Україні були спроектовані ще за часів Радянського Союзу, коли працювали лише у базовому режимі. Тепер доводиться шукати шляхи, аби одного дня Україна не поринула у суцільну темряву.

Вразливість української енергосистеми стала більш чуттєвою після від'єднання від енергосистеми СРСР. Енергетик наголошує, що для реакторів-тисячників, тобто таких, що виробляють 1000 кВт електроенергії, режим маневрування не передбачений в проектній документації.

"Нам дійсно потрібно, або долучитися до великої енергосистеми, приміром країн ЄС, або забезпечувати маневрування потужностями іншими електростанціями – тепловими, гідро-, повітряними чи сонячними, - висловлює свою думку Костянтин Щербінін. – Лише в такому випадку ми зможемо гарантувати ту безпеку роботи АЕС, яку проголошуємо питанням абсолютного приорітету."

Необхідність регулювання вироблення, а по-суті, зменшення вироблення електроенергії виникла зі зменшенням попиту на неї. Значна частина великих підприємств перестала використовувати багато енергії, окремі просто зупинилися, як приміром в окупованих Криму та Донбасі. З іншого боку, для АЕС маневровий ток і в ціні є дорожчим. Та певним чином він є вигідним в загальнодержавному рівні - для збереження вітчизняної енергетичної системи.

На загальнодержавному рівні, пояснює Костянтин Щербінін виписали цілу Програму для переходу на новий і нехарактерний режим роботи АЕС. Вона передбачає технологічні і технічні зміни, застосування де-що іншого обладнання. Загалом планується ще 3 етапи експериментальних переходів енергоблоків на режим маневрування.

"В промисловому варіанті перейти на режим добового регулювання потужностей ми не готові, - каже Костянтин Щербінін. - Треба провести почергові з поступовим нарощуванні циклів експерименти. І лише тоді можна вести більш предметну мову."

Для забезпечення стійкості системи атомники наголошують – енергоблоки мають розвантажуватися повільно, а під час споживання електроенергії і споживачами у часи пік потреба у кіловат–годинах зростає надзвичайно стрімко, тому потрібно ще й зробити економічні розрахунки при можливому запровадженні нового режиму на станції.

Громадська ж рада при Хмельницькій облдержадміністрації вирішила написати листа до керівництва держави з вимогою не лише детально пояснити ситуацію, а й провести низку громадських слухань на цю тему.

"Енергоблоки всі вже досить "старенькі", - каже громадський активіст Віктор Галущак, - чи зможуть вони на останньому диханні таке пережити - ось це питання. І їх би треба було потроху закривати."

Більш категорично висловлюється директор енергетичних програм "Центру світової економіки і міжнародних відносин" Валентин Землянський: "Якщо приймуть рішення маневрувати атомними блоками, я раджу людям виїзджати з країни."

На його думку, залучення енергоблоків АЕС до вирівнювання потужностей об'єднаної енергосистеми може призвести до катастрофи.

"Що може статися з ядерним реактором ми вже бачили в 1986 році на ЧАЕС. Тоді, по-суті, відпрацьовували варіант маневрування."

Експерт наголошує, що технічно можна регулювати потужності й на ще радянських блоках, але не частіше, аніж раз на рік, а не так як пропонує Міністерство – кілька разів на добу. А щоб забезпечити підтримку енергосистеми країни треба працювати над якісним функціонуванням енергоринку. Тоді вже і з'являться і гроші для модернізації.

Нагадаємо, занепокоєння ситуацією викликані рішенням НАЕК "Енергоатом" вже з початку наступного року освоїти маневрування атомними блоками з добовим розвантаженням до 75% номінальної потужності.

Олексій Лич, голова профспілкової організації  НАЕК Енергоатом  також висловлюється з пересторогою:  "Враховуючи думки фахівців, і фінансовий ресурс НАЕК Енергоатом, ми розуміємо, що навіть при наявності необхідної суми коштів потрібно 2-3 роки, щоб втілити все для переходу АЕС на маневрування АЕС. Ми ж чуємо поки дату 31 грудня 2016 року."

Зрештою Громадська рада при Хмельницькій облдержадміністрації вимагає максимальної прозорості в цьому питанні.

"Ми готуємо відповідне звернення до керівництва держави, - каже член ГР Григорій Гоцький. - Все, що робиться з атомною енергетикою повинно бути прозорим і публічним. Втім, про проведення попередніх двох випробувань режиму маневрування на 2 блоці ХАЕС не знали навіть в обласному управлінні екології."