Чим лікуються українці, або секрети міжнародних закупівель

МОЗ намагається розвінчати "страшки" навколо міжнародних закупівель медичних препаратів

Depo.
29 серпня 2017 17:30
ФОТО: depo.ua

У МОЗ стверджують, що у минулому році міжнародні організації, з якими в Україні укладені угоди, почали закуповувати сучасні більш ефективні препарати та укладати контракти напряму з виробниками.

Це дозволило забезпечити українських пацієнтів більшою кількістю якісних ліків за державний кошт завдяки прозорим та ефективним процедурам.

"68% компаній-переможців у 2016 році - виробники ліків. Кожна четверта компанія-виробник - українська. Для порівняння, в 2014 році переможцями на закупівлях ліків з дитячої онкології лише 2% компаній, що виграли тендери, були виробниками," - наводять цифри в міністерстві.

Високопосадовці наводять свої аргументи переваг такого формату забезпечення пацієнтів якісними ліками та намагаються спростувати найбільш поширені міфи щодо міжнародних закупівель медпрепаратів.

Міф 1. Закупівлю ліків віддали невідомо кому

Організації, що проводять закупівлі, відомі і мають значний досвід роботи в цій галузі. МРЗ співпрацює тільки з тими організаціями, які прописані в ухваленому парламентом законі. Серед них Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), Програма розвитку ООН та компанія Crown Agents. ЮНІСЕФ, наприклад, працює у 190 країнах, і є найбільшим закупівельником вакцин у світі, закупівлі робить Офіс ЮНІСЕФ з постачання і закупівель у Копенгагені. ПРООН діє у 170 країнах, допомагаючи їм у подоланні бідності та забезпеченні сталого розвитку. Crown Agents працює у понад 100 країнах та має 185 років досвіду в міжнародних закупівлях.

Міф 2. Ліки, закуплені міжнародними організаціями, є менш якісними. Це не відповідає дійсності. Усі вакцини, придбані міжнародними організаціями для України, перекваліфіковані Всесвітньою організацією охорони здоров'я. А значить, їхня якість була перевірена в міжнародних лабораторіях ВООЗ. До того ж "дешевші" в цьому випадку не означає "менш якісні", а значить, що з меншою накруткою. Завдяки міжнародним організаціям вдалося привести на український ринок нові препарати, і завдяки конкуренції знизити ціни. Більше того, усунуто корупційну складову з процесу закупівель. Тепер виділені з бюджету кошти витрачаються на закупівлі ліків, а не осідають у кишенях корупціонерів. Дистриб'ютори ж, які наживалися на перепродажу ліків, втратили монопольні позиції і надприбутки, які дозволяли їм продавати препарати за будь які ціни і наживатися на цьому.

Міф 3. Через міжнародні закупівлі страждає український фармвиробник

Тендери міжнародних організацій відкриті для всіх. Українські виробники на рівні з іншими беруть в них участь. У 2016 році кожна четверта компанія-виробник серед переможців тендерів була українська. Так, наприклад, 60% ліків, придбаних для лікування туберкульозу за кошти бюджету 2015 року, було закуплено в українського виробника. Мало того, наслідуючи успішний досвід України закупівель ліків через міжнародні організації, уряд Молдови нещодавно розпочав закупівлю ліків через ПРООН. Тепер ПРООН закуповує ліки для уряду Молдови, в тому числі і протитуберкульозні препарати українського виробника. Фактично, міжнародні організації стали вікном можливостей для виходу українських виробників на світовий ринок.

Міф 4. Міжнародні організації заробляють на закупівлях ліків великі гроші

Міжнародні організації є неприбутковими та некомерційними, саме тому допомога Україні в рамках закупівель не має на меті отримання прибутку. ЮНІСЕФ та ПРООН є частиною Організації обєднаних націй, а Crown Agents є соціальним підприємством, 100% акцій якого належить неприбутковому фонду Crown Agents Foundation. Відповідно до звіту Рахункової палати України, навіть з урахуванням 5%, які Україна сплачує міжнародним організаціям за вихід на міжнародний ринок закупівель ліків, зекономили до 40% коштів виділеного бюджету. Це красномовно свідчить про виправданість таких виплат за послуги закупівельних організацій. Кошти, які міжнародні організації отримують за свою роботу, витрачаються на організацію тендерного циклу за міжнародними стандартами.

Міф 5. Міжнародні закупівлі непрозорі. МОЗ приховує договори

Міжнародні організації, що закуповують ліки для України є структурами з дипломатичним статусом. Зокрема, ЮНІСЕФ та ПРООН є частиною ООН та працюють виключно за умовами Конвенції ООН про привілеї та імунітети ООН, до якої Україна приєдналася у 1953 році, та внутрішніми процедурами системи ООН. У всіх країнах та територіях, з якими співпрацює ООН, агенції не публікують контракти з Урядом для широкого загалу. Структури ООН не можуть адаптувати свої міжнародні процедури та стандарти до кожної з майже 200 країн світу та територій, з якими вони співпрацюють, тому однією з вимог співпраці з цими організаціями є конфіденційність та готовність співпрацювати за їхніми правилами. Так співпрацюють уряди практично всіх країн світу, і Україна не є виключенням.

Міф 6. Міжнародні закупівлі не подолали корупцію

Економія на закупівлях ліків через міжнародні організації склала близько 40%. Це підтверджують звіти Рахункової палати та Центру протидії корупції. На деяких препаратах економія вражає. Так, наприклад, препарат "Іматиніб" був закуплений ПРООН у 2016 році за ціною 1,43 дол, в той час як МОЗ у 2014 році закуповував цей препарат за 97 доларів. Така економія дає нам можливість закуповувати більше ліків і пролікувати більше пацієнтів. У 2016 році завдяки ефективним закупівлям стентів для серця компанією Crown Agents зекономили близько 50% коштів. Це дало можливість закупити в 2 рази більше стентів та нарешті забезпечити всіх українців, яким необхідне невідкладне стентування після інфаркту, стентами за державний кошт.

Міф 7. Міжнародні організації закуповують ліки у фірм-"прокладок" замість виробника

У 2016 році 68% препаратів закупили міжнародними організаціями напряму у виробників. У 2014 році, для прикладу, за програмою дитячої онкології МОЗ закупив у виробника 2% препаратів, а за програмою дорослої онкології - 5%. Чому все одно купують в дистрибюторів? По деяким позиціям, де сума закупівель невелика, наприклад 15 тис. доларів, міжнародні виробники відмовляються виходити напряму і подаються через дистриб'юторів. Тим не менше, ціни, за якими закуповують міжнародні організації у дистриб'юторів нижчі, ніж тоді, коли закуповував МОЗ.

Міф 8. Міжнародні організації закуповують ліки з обмеженим терміном придатності

Лише 7% ліків, закуплених міжнародними організаціями в 2016 році, мають зменшений термін придатності. До препаратів зі зменшеними термінами придатності додаються листи від міжнародних організацій та виробників, які гарантують заміну цих препаратів у разі їхнього невикористання до кінця терміну придатності. Кожна поставка ліків зі зменшеним терміном придатності була узгоджена фахівцями профільних робочих груп, у тому числі представниками відповідних медичних закладів. Вчасне використання ліків зі зменшеним терміном придатності залежить від ефективної системи збору потреб та управління запасами ліків. МОЗ наразі працює над втіленням електронної системи, яка дозволить вийти на новий рівень ефективності у цьому питанні та бачити онлайн всі залишики ліків по всій Україні.

Більше про події Хмельниччини читайте на Depo.Хмельницький

Слідкуйте за нашими новинами в соцмережах і долучайтеся до наших груп у Фейсбук та Твіттері