Янголи, що тримають небо: Хмельниччина згадує своїх кіборгів

У день українського кіборга, день захисників українського аеропорту, українських героїв, які продемонстрували незламність у боротьбі проти російського агресора, неможливо не згадати про земляків, що полягли в руїнах Донецького летовища

Янголи, що тримають небо: Хмельниччина з…

Бої за Донецький аеропорт забрали чимало життів українських кіборгів. Серед полеглих є й десятеро вихідців з Хмельниччини. Сьогодні, в день українського кіборга Depo.Хмельницький розповідає про Героїв, що навіки залишилися під уламками летовища.

Збройне протистояння між українськими силовиками та проросійськими терористичними збройними угрупованнями за встановлення контролю над Донецьким міжнародним аеропортом, який має стратегічне значення, тривало з 26 травня 2014 року, всього - 242 дні.

Ігор Білик, позивний "Кот".

Загинув 21 січня 2015 року у бою з російськими збройними формуваннями в районі аеропорту Донецька. Похований у Старокостянтинові.

Ігор Білик народився у Старокостянтинові на Хмельниччині 14 лютого 1978 року. У 1997-му пішов у армію, служив в Криму, був десантником-розвідником. Мав стрибки с парашютом. Після армії хотів служити у МВС, утім там не знайшлося йому ні місця ні посади. Так все свідоме життя пропрацював слюсарем-сантехніком. Звідти, по повістці, пішов у АТО. Загинув в будівлі Деонцького аеропорту під час ворожого контрартіллерійского вогню. За словами товаришів по службі, був поранений, бронжелет розірвало і Ігор втік до укриття, а там плита обірвалася і плитою його привалило. Врезультаті - перелом всіх кісток і відірвало голову.

Кіборг Ігор Білик Указом Президента України "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно); відзначений нагрудним знаком "За оборону Донецького аеропорту" (посмертно).

На малій Батьківщині у Старокостянтинові бійця увічнили у граніті, встановивши меморіальну дошку.

Василь Григор'єв, позивний "Хімік".

Загинув 19 січня 2015 року у бою з російськими збройними формуваннями в районі аеропорту Донецька.

Солдат Василь Григор'єв народився в селі Нижнє Деражнянського району на Хмельниччині 6 листопада 1983 року. Тут і похований. У бійця залишилася дружина і дві доньки.

Служив у 81-й окремій аеромобільній бригаді (90-й окремий аеромобільний батальйон). "Хімік" має дві посмертні нагороди.

Указом Президента України "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно) та нагрудним знаком "За оборону Донецького аеропорту" (посмертно).

Іван Зубков, позивний "Краб".

Загинув 20 січня 2015 року в Донецькому аеропорту. Похований в Деражні на Хмельниччині.

Старший лейтенант Іван Зубков народився 1 листопада 1973 року в місті Деражня Хмельницької області. В АТО служив у 81-й окремій аеромобільній бригаді (90-й окремий аеромобільний батальйон).

Зник безвісти 20 січня 2015 р. під час оборони аеропорту Донецька. Впізнаний за експертизою ДНК. У кіборга залишилися батьки, дружина та дві доньки.

За виняткову мужність, героїзм і самопожертву, виявлені при захисті державного суверенітету України, Іван Зубков удостоєний звання "Герой України" (посмертно); нагороджений нагрудним знаком "За оборону Донецького аеропорту" (посмертно); медаллю УПЦ КП "За жертовність і любов до України" (посмертно); нагородою "Народний Герой України" (посмертно). Іван Зубков є почесним громадянином Хмельницького, Деражні та Летичева (посмертно). На фасаді школи, де навчався кіборг, встановлено меморіальну дошку, а у смт. Летичів його іменем названа вулиця.

Руслан Коношенко, позивний "Поет".

Загинув 21 січня 2015 року. Похований у Кам'янці-Подільському.

Старший солдат Руслан Коношенко народився 23 лютого 1983 року у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині. Служив у 81-ій окремій аеромобільній бригаді (90-й окремий аеромобільний батальйон).

Зник безвісти 21 січня 2015 року під час оборони аеропорту Донецька. Впізнаний за експертизою ДНК.

У бійця залишилися мати, дружина, двоє синів та донька.

Кіборг "Поет" нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно); відзначений нагрудним знаком "За оборону Донецького аеропорту" (посмертно); є почесним громадянином Кам'янця-Подільського.

Перед самим виїздом на аеропорт він помінявся з хлопцем з іншої роти: свій АКМ на кулемет ПКМ. 17 січня він шквальним вогнем з кулемета ПКМ калібру 7.62 "заткнув" крупнокаліберний кулемет "стрімчак" калібр 12.7. Тим самим прикрив евакуацію 17 поранених.

Валерій Лізвінський.

Загинув 20 січня 2015 року під час оборони аеропорту Донецька. Після вибуху і завалів у новому терміналі аеропорту доля Валерія була невідома. Лише через місяць тіло воїна вдалося доставити додому.

Кіборг Лізвінський народився у Кам'янці-Подільському 26 квітня 1966 року. Служив помічником командира батальйону з оперативного забезпечення у 3-му батальйоні, 80 окремої десантно-штурмової бригади.

Похований 22 лютого 2015 року на Алеї слави Кам'янець-Подільського міського кладовища.

Валерій Лізвінський нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно); нагрудним знаком "За оборону Донецького аеропорту" (посмертно); є почесним громадянином міста Кам'янця-Подільського.

У бійця алишилися мати, дружина і син.

На фасаді школи, де навчався Герой, встановили меморіальну дошку.

Володимир Марковський, "Кіборг".

20 січня 2015 року 13-й батальйон 95 ОАМЕБр виходив на злітно-посадкову смугу ДАП із західного напрямку. Колона з 10 КрАЗ "Спартан" рухаючись смугою потрапила під вогонь противника. Противник зумів виставити три лінії оборони за короткий час. Через щільний туман бійці 13 ОАЕМБ не бачили противника. Один із "Спартанів" наїхав на міну. Командир роти капітан Володимир Марковський разом з іншими бійцями евакуйовував поранених до іншої машини, коли раптом поруч впав ворожий снаряд і командир роти загинув. Противник помітив рух колони через те, що "Спартан" є поліцейською машиною і в тумані було добре видно мигалки, котрі на них встановлені. В бою було втрачено три "Спартани".

Командир роти Марковський народився11 червня 1988 року в селі Улашанівка Славутського району Хмельниччини. Похований тут же. У бійця залишились батьки, брат та сестра.

Нагороджений Орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

У рідному селі Володимиру Марковському земляки встановили пам'ятник.

Руслан Присяжнюк "Шаман".

Солдат-навідник 81 окремої аеромобільної бригади (90-й окремий аеромобільний батальйон) Руслан Присяжюк загинув 20 січня 2015 року в Донецькому аеропорті.

Народився боєць 8 червня 1988 року в селi Буцнi Летичiвського р-ну, Хмельницької області. 1994-2005 рр. навчався в Голенищiвськiй ЗОШ I-III ступенiв Летичiвського району. Пiсля закiнчення школи навчався в Хмельницькому будiвельному лiцеї № 7.

В 2007-му був призваний на вiйськову службу. Проходив службу в ЗСУ в складі 79 ОАЕБр, а також в 80 ОАЕ-полку. В 2014 році у зв'язку із загостренням російської агресії на сході України був мобiлізоний до 95 ОАЕБр, де в цей час формувався 90 ОАБ. З листопада 2014-го брав участь у виконаннi бойових завдань зоні АТО у Донецькiй області.

Похований в селі Пашківка на Київщині. У "Шамана" залишилися дружина та син.

Нагороди: орден Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно); нагрудний знак "За оборону Донецького аеропорту" (посмертно).

Віталій Ремішевський.

Загинув 20 січня 2015 р. внаслідок підриву на фугасі під час руху колони бригади на ВПС Донецького аеропорту.

Солдат Віталій Ремішевський народився 17 липня 1974 року в селі Голосків, Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Служив старшим водієм в 95-й ОАБр. Пройшов війни в Іраку та Лівані.

У кіборга залишилась дружина та троє дітей.

Олег Угринович, "Змій".

Загинув 12 червня 2015 року у районі аеропорту Донецька.

Військові їхали з села Водяне до селища Опитне (Ясинуватський район), близько 19:00 їх БТР підірвався на протитанковій міні.

"Змій" народився на Хмельниччині в селі Зеленче Дунаєвецького району 25 квітня 1977 рпоку. Тут і похований.

Служив розвідником 93-ї ОМБр. Нагороджений орденом "За мужність"№ III ступеня (посмертно).

Олександр Цисар, позивний "Шип".

Загинув 12 червня 2015 року у районі аеропорту Донецька разом із розвідником Угриновичем.

Народився капітан Цисар в містечку Сатанів на Городоччині 12 вересня 1979 року. Похований у Хмельницькому на Алеї слави кладовища у Раковому.

У "Шипа" залишилися дружина та двоє дітей.

Олександр Цисар нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно); почесною відзнакою міської громади "Мужність і відвага" жителів міста Хмельницького (посмертно) та є почесним громадяном міста Хмельницького (посмертно).

На будівлі школи, де навчався Герой у Сатанові, встановили меморіальний знак.

Хмельниччина завжди пам'ятатиме і шануватиме подвиг своїх Героїв.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Хмельницький

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"