Минулий рік виявився для археологів Кам'янецького музею результативним й з сюрпризами (ФОТО)

Торік археологи Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника - завідувач сектору "Музей старожитностей" Петро Болтанюк та провідний науковий співробітник Ігор Старенький - у складі Кам'янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції ДП НДЦ "ОАСУ" ІА НАНУ проводили дослідження на території міста, повідомляє Depo.Хмельницький.

Як розповідають музейники, дослідження проводили в Старому замку, по вулиці Успенській, 2, Татарській, 17/1, Троїцькій, 4А. Окрім того, розвідкові роботи на території району - в околицях сіл Довжок, Зіньківці, Смотрич, Баговиця, районі затопленої літописної Бакоти - проводила археологічна експедиція музею-заповідника. Також працювали в околицях міста на багатошаровому поселенні в урочищі Татаки (пізній палеоліт, трипільська культура, ранній залізний вік, черняхівська культура, давньоруський час), біля Кубачівського кар'єра (трипільське поселення), в околицях села Довжок (Довжок І - трипільська культура, ранній залізний вік, черняхівська культура; Довжок ІІ - давньоруський час, пізньомодерне поселення), Зіньківці.

Провели розвідку з шурфуванням на багатошаровому поселенні в урочищі Кринички біля села Баговиця (мезоліт, трипільська культура етапів А та ВІІ, пізня бронза, чорноліська культура), за рахунок чого встановлено, що нижня частина поселення повністю знищена оранкою, а на верхній житла ще частково збережені. Проводилися дослідження і в околицях літописної Бакоти. Зокрема, в скельно-печерному монастирі досліджувався об'єкт давньоруського часу на території примонастирського некрополя.

Восени по вулиця Татарській, 17/1 проводилися охоронні археологічні дослідження. Виявлено низку об'єктів.

Так, об'єкт №1 - залишки житлової будівлі з підвалом, яка датується кінцем 16-17 ст. Цікаво, що наприкінці 17 ст. підвальна частина будівлі припинила своє існування, а надземна частина використовувалася в період Кам'янецького еялету турками, про що свідчать знахідки монет мангірів султана Сулеймана ІІ (1688 р.), кавових чашечок, люльок та турецького посуду.

Об'єкт №2 представляв житло золотоординсько-литовського часу. Частину цього житла була пошкоджена піччю з великою кількістю кахель, під якою знайдено невеличкий скарб у вигляді загубленого гаманця, час втрати якого датується не раніше 1589 року (найпізніша датована монета). Стосовно житла - то це масивна дерев'яно-глинобитна споруда каркасно-стовпової конструкції (у материкову породу вертикально вкопані балки діаметром 20-30 см, які зовні були оббиті дошками та обмащені глиною). Житло було заглиблене в материкову породу та мало яму-холодню, яка досягала глибини 4 м від сучасної поверхні. Зібрали колекцію фрагментованих керамічних виробів, які дають змогу розробити типологію посуду, що використовувався в Кам'янці-Подільському за золотоординсько-литовської доби.

Об'єкти №3 та №1А - це залишки споруди з підвалами глибиною до 4,2 м від сучасної поверхні. Датується житло серединою XVI-XVII ст. Цікаво, що під підвали частково було використано кар'єри-глиняники, які використовувалися для заготівлі сировини для гончарних горнів, які діяли на цій та суміжних ділянках та датуються серединою XV - початком XVI ст.

Об'єкт №4 являв собою залишки горна, під яким знаходився третій кар'єр-глиняник.

Нагадаємо, відкриття археологів у Кам'янці-Подільському увійшли в ТОП-світових знахідок 2018 року.