Як на Гната павуків з добрими вістями кликали

Цикл передріздвяних свят в Україні завершує день Ігната - 2 січня.

Цього дня заборонялося прясти та прати, але жінкам наставав час виготовляли обрядове печиво та прикрашати у хаті, а хлопці, зібравшись окремо, розподіляли між собою ролі для вертепних дійств, ладнали зірку та костюми, вчили тексти і пісні.

Дівчата ж на вечорницях виготовляли хатні прикраси. 

Робили "павуків" з житніх стебел. Соломинки  формували у квадратики і ромби. У центрі "павука" розміщали найбільшу фігурку. З боків до неї долучали менших "павучків".

Дозволялось прикрашати соломини різнокольоровим папером.

Витвори, коливались "магічно" на конячій волосині та підносили святковий настрій і були нічим не гіршими за сучасні ялинки. Особливе захоплення такі прикраси викликали у дітей.

Гнат був учнем апостола і євангеліста Іоанна Богослова. За повіррями, його на руках носив сам Господь, але й Ігнатій "носив у серці Бога", тому й одержав ім'я Богоносця. Гнат, за переказами, був наділений даром зцілення хворих.

Стратили Ігнатія у Римі в 107 році за проповідь християнської віри.

Похований його у Дальніх печерах Києво-Печерського монастиря. 

Клопотів на передодні свят було достатньо. Тому казали, що "Гнат покваплює дівчат", нагадуючи, що от-от настане Різдво. А павуки "приносять вість", тому  у такий спосіб ніби оповіщалось про Різдво Христове.

Як відлуння давнього новорічного ритуалу до нашого часу зберігся звичай прикрашати вікна.

Прикраси робили із соломи. Виготовляли різноманітні ромбики, кубики тощо та вставляли їх у вікна. Такі прикраси створювали особливий новорічний настрій. Біля вікон чіпляли хрестики, як оберіг від нечистої сили.