Військова повинність: Що треба знати українському юнаку від 20 до 27 років

Військовий обов’язок має на меті підготовку чоловіків до захисту України і є конституційним обов’язком українців

Військовий обов’язок встановлюється з метою підготовки громадян України до захисту своєї держави, забезпечення особовим складом ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Складовою частиною військового обов’язку є строкова служба в армії.

Цьогорічного весняного призову, що триватиме впродовж квітня–травня, до Нацгвардії скерують 5 152 осіб, до Держприкордонслужби – 4 тисячі, до Державної спеціальної служби транспорту – 600 осіб, до лав ЗСУ – близько 9 тисяч осіб. 

Термін служби в армії, відповідно до закону “Про військовий обов’язок і військову службу”, для юнаків, які не мають вищої освіти, становить 18 місяців, для тих, хто має ступінь спеціаліста або магістра – 12 місяців. Незважаючи на підвищення призовного віку до 20 років, юнаки 18-19 років мають можливість за бажанням пройти службу в армії на контрактній основі.

Призовна кампанія у разі необхідності протягом року може бути продовжена на підставі указу президента. Крім того, чинне законодавство дозволяє главі держави оголосити дострокові і додаткові заклики строковиків.

У військоматі Хмельниччини закцентували особливості строкової служби і вичначили своєрідну "пам'ятку призовника", в якій розповідають головні нюанси проходження самої служби та її особливості.

Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування. Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України,що пов'язана із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується до страхового стажу.

На строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 20 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу.

Призовники, яким надійшла повістка військового комісаріату на прибуття до призовної дільниці для проходження призовної комісії, зобов'язані прибути в пункт у строк, зазначений в повістці. А у разі, якщо за будь-яких обставин повістка не надійшла, громадяни призовного віку зобов'язані з'явитися до призовної дільниці в десятиденний строк з дня початку відповідного чергового призову, визначеного Указом Президента України.

У ході проведення чергового призову зміна місця військового обліку громадян призовного віку не допускається, за винятком підтверджених відповідними документами випадків. Всі призовники, хто тимчасово покинув місце свого постійного проживання, зобов’язаний з початком чергового призову повернутись до місця свого перебування на військовому обліку та звернутись до військового комісаріату для уточнення своїх облікових даних та проходження призовної комісії.

У разі неявки призовника без поважних причин за викликом військового комісаріату на призовну комісію він несе відповідальність, установлену законом.

На призовну комісію покладається завдання: направлення до відповідних правоохоронних органів матеріалів на призовників, які ухиляються від призову на строкову військову службу.

Хмельницький обласний військовий комісар Сергій Присяжнюк додає, що всі призовники Хмельниччини будуть призвані виключно через навчальні центри. Пройдуть там підготовку і лише тоді будуть відправлені в військові частини.  Левова частини призовників навчатиметься в Кам’янець-Подільському навчальному центрі, тому проходитимуть службу в Кам’янець-Подільській інженерній бригаді та частинах забезпечення. В район проведення ООС строковики не підуть служити.

Наостанок – кілька положень Закону "Про військовий обов’язок і військову службу", які варто знати тим, хто надумав "відпетляти".

Стаття 210. Порушення призовником законодавства про військовий обов'язок і військову службу

Порушення призовниками правил військового обліку, неявка їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин або несвоєчасне подання в обліковий орган, де вони перебувають на військовому обліку, відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, - тягнуть за собою накладення штрафу від п'яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті або частиною першою статті 211 цього Кодексу, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 335. Ухилення від призову на строкову військову службу

Ухилення від призову на строкову військову службу - карається обмеженням волі на строк до трьох років.

Безпосереднім об’єктом цього злочину виступають суспільні відносини, що забезпечують обороноздатність України, зокрема комплектування її Збройних Сил, на які відповідно до ч. 2 ст. 17 Конституції України покладаються найважливіші функції: оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недо­торканності. Об’єктивна сторона виявляється в бездіяльності - в ухиленні від призову на строкову військову службу, тобто в невиконанні загального обов’язку відбувати вій­ськову службу, покладеного на громадян України ст. 65 Конституції України.

Ухилення від строкової військової служби має місце у випадку, коли особа, яка отри­мала повідомлення (повістку) про призов, не з’являється без поважних причин до при­зовного пункту в строки, зазначені у повідомленні, або хоча і не отримала повідомлен­ня, але знає про призов і не з’являється до призовного пункту протягом місяця.

Способи ухилення можуть бути різними: підробка документів про хворобу, від’їзд з місця постійного проживання, умисне спричинення собі тілесного ушкодження, затягування в проведенні медичного обстеження, подання недостовірних даних про свій стан здоров'я, тощо.

Якщо для ухилення підробляється чи використовується завідомо підроблений документ, то вчинене повинно кваліфікуватися за сукупністю ст. 335 КК та відповідної частини ст. 358 КК.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Хмельницький