Українські традиції на Благовіщення

Українці шанують Благовіщення, як одне з найбільших свят. Існує й ряд традицій, які частково пригадує Depo.Хмельницький.

Слово "Благовіщення" означає добру, радісну звістку про те, що почалось звільнення роду людського від гріха і вічної смерті.

У храмах святять проскури, а господарі випускають із хлівів тварин, щоб ті теж почули весну.

Дівчата водять перший весняний хоровод - "кривий танець". "Кривий танець" символізує пробудження природи, він покликаний закликати весну до більш активних дій, пробуджувати життєву енергію.

Вважається, що коли юнка, йдучи по воду, побачить первоцвіт - цього ж року вийде заміж.

Забороняється цього дня працювати, кажуть, що на Благовіщення навіть птахи гнізда не в’ють і не несуться. Тому треба дати землі відпочити. І лише по святі можна розпочинати роботи в полі, все буде добре рости, квітнути й колоситися.

Народні прикмети говорять і про те, що мало нічого не робити на Благовіщення. Необхідно ще запам’ятати в який день воно було і впродовж усього року не починати нічого нового в цей день тижня.

Також, ні в якому разі не можна нічого і нікому позичати на це свято, інакше будинок ваш стане бідний.

Будь-які справи на Благовіщення приведуть до невдачі.

Легенда про зозулю, що пов'язана з Благовіщенням є найпромовистішою. За старовиними переказами зозуля не має свого гнізда, вона не вміє його будувати і тому намагається покласти яйця в чиєсь чуже і готове власне через те, що насмілилася на Благовіщення звити собі гніздо. Як продовження цього повір’я, існує і ще одна легенда: снігур не пустив у своє гніздо зозуль і почав битися з самцем, якого і вбив. З тих пір зозуля залишилася вдовою, а сам переможець - назавжди з незмивним знаком бою: зі слідами крові.

Всі птахи особливо бадьоро і радісно зустрічають це свято – існував і звичай випускати на волю з кліток пташок.