У Полонному шукають підземний хід (ФОТО)

У Полонном біля костелу св. Анни (1607 р.) тривають масштабні археологічні дослідженні, які проводять науковці Кам’янець-Подільської експедиції державного підприємства "Охоронна археологічна служба України" інституту Археології НАН України під керівництвом кандидата історичних наук Павла Нечитайла, повідомляє Depo.Хмельницький з посиланням на РІСУ.

Роботи, згідно із законом "Про охорону культурної спадщини", замовило підприємство, яке планує звести тут готель.

Історики вже підсумовують перші результати досліджень. За словами керівника експедиції Павла Нечитайла, на розкопаній ділянці можна спостерігати усі етапи освоєння історичного центру сучасного Полонного людиною. Найдавнішими тут є знахідки ліпної кераміки та крем’яних знарядь, що відносяться до доби палеометалу – від енеоліту (міднокамяної доби) до раннього залізного віку.

Знайдено артефакти й давньоруського Полонного. До ХІІ-ХІІІ століття відносяться уламки скляних давньоруських браслетів та фрагменти горщиків. Також з’ясувалося, що у ХІІІ-XIV столітті досліджувана ділянка використовувалась як міський цвинтар. Археологи відкрили рештки 9 поховань.

"Більшість з них пошкоджена ямами та котлованами споруд XVII-XVIII ст. Втім, виявлений матеріал має виключне значення для вітчизняної історичної антропології, оскільки поховань цього часу досліджено вкрай мало. Проводити антропологічний аналіз похованих погодилась старша наукова співробітниця відділу біоархеології Інституту археології НАН України кандидат історичних наук Олександра Козак," - каже керівник експедиції.

Надзвичайно багатий матеріал представлений у ямах та котлованах споруд XVII-XVIII ст. Це світильники, люльки, безліч фрагментів глиняного та гутного скляного посуду, підківки для взуття, кулі до рушниць та мушкетів, монети тощо.

Та головна інтрига, сподіваються, цих розкопок ще попереду. Планують відкрити підземний хід. На його існування вказують місцеві перекази, попередні дані георадарної зйомки та дивне скупчення специфічної цегли "пальцівки" в одному з місць розкопу. Пальцівка була досить дорогим будматеріалом і використовувалася в основному при зведені укріплень, палаців та сакральних споруд. Не виключено, що це можуть бути й рештки якоїсь невеличкої каплички, але поки не завершено дослідження археологи висувати якісь припущення остерігаються.

Нагадаємо, у містечку на Хмельниччині віднайшли сліди прадавньої цивілізації. До рук археологів потрапили артефакти Трипільської культури (IV-III тисячоліття до н.е.) і епохи бронзи, (ІІ тисячоліття до н.е.).