У Хмельницькому - спадщина Єжи Ґедройця, що проривалася крізь "залізну завісу"

Виставка "Єжи Ґедройць та його справа. Доробок бібліотеки культури" запрацювала в Хмельницькому художньому музеї, повідомляє Depo.Хмельницький.

Вона презентує значиму частину спадщини Єжи Ґедройця та Літературного інституту з нагоди 60 річниці започаткування видавничої серії Бібліотека "Культури", а представив її хмельницькій спільноті віце-консул Генконсульства Республіки Польща у Вінниці Войцех Морозовскі.

"Єжи Ґедройць в Україні не є дуже відомий, але, власне, така й є мета цієї виставки, щоб донести його роботу для українців. Він дуже хотів, щоб Україна була незалежною державою", – сказав пан Морозовскі.

Хмельничани вкотре разом з польською спільнотою мають можливість побачити суспільні та літературно-політичні процеси з європейського погляду, долучившись до спадщини, що довгий час практично була недоступною.

“Перебуваючи в еміграції у Франції Єжи Ґедройць організував часопис “Культура”, - розповідає Володимир Дубіневич, учасник громадського об'єднання Українсько-польський центр Поділля. - Видання фактично відігравало роль осередку збереження польської літератури, поезії, політичної думки, філософії, в часи коли вона була заборонена в Польщі. Він був одним із тих, хто сказав, приблизно так: “без вільної України, не буде вільної Польщі”.

А ще: "Об'єктивно, то такі виставки потрібні людям, які надають перевагу книгам перед телебаченням.  Ґедройць сам писав мало, але спонукав інших писати," - каже Дубінєвич.

Свого часу у бібліотеці "Культура" друкувалися книги як польських авторів, так і інших письменників з-за "залізної завіси": російських, українських, югославських, а також західних авторів. В доробках письменників - широка тематична палітра, починаючи від історичних публікацій, через соціологічні, політологічні роботи, закінчуючи художньою літературою, яка фактично надала її престижу. Завдяки цій серії відбулося своєрідне відродження таких літературних жанрів як есе, чи щоденник.

Виставка складається із 26 планшетів, на яких матеріали мають тематично-хронологічний порядок. На таблицях - найважливіші цитати Редактора, якими він неначе сам розповідає про свою діяльність, ділиться своїми політичними роздумами та характеристиками творів, що побачили світ у період 1946-2000 рр, а ще – згадує переломні моменти в житті інституту.

Кожна таблиця є окремою розповіддю про мінливу видавничу стратегію Єжи Ґедройця, її причини та наслідки, наприклад щодо судових процесів російських чи польських письменників, яких звинувачували у зв’язках із "Культурою".

З одного боку, на виставці показано доробок та книжки польських авторів з Польщі та еміграційних кіл, видані Інститутом. З іншого - виставка представляє західну літературу, а також письменство з-за "залізної завіси" тобто комуністичного блоку. Проглядається й певний політичний контекст, який супроводжував видані книжки, а також їх значення в даному історичному моменті.

Ілюстрації походять здебільшого із Архіву Літературного інституту та у своїй більшості вперше презентуються широкому загалу.

Завдяки сучасним інтерактивним методам, а саме матричним кодам розміщеним на таблицях виставки – за бажанням можна отримати більше інформацій на кожну з тем.

Уперше за всю історію Літературного інституту виставка підготовлена в чотирьох мовних версіях, а саме: польською, англійською, французькою та українською мовами. Відтак кожна з версій може демонструватися в різних куточках світу одночасно.

Автором та куратором виставки є Малґожата Птасінська, графічний дизайн належить Мареку Залеському. Виконавцем експозиції є Фонд "Паризької культури" в Варшаві.

Додамо, бібліотека "Культури" стала простором, в якому не діяли цензорські заборони, а межі визначалися лише високим рівнем твору. Тут і створилося добірне товариство видатних письменників та інтелектуалів: Раймонд Арон, Анджей Бобковський, Джеймс Бергейм, Альбер Камю, Юзеф Чапський, Марія Данілевич-Зелинська, Вітольд Ґомбрович, Зиґмунт Гаупт, Ґустав Герлінґ-Ґрудзінський, Марек Гласко, Артур Кестлер, Юзеф Мацкевич, Чеслав Мілош, Борис Пастернак, Єжи Стемповський, Андрій Синявський, Олександр Солженіцин, Станіслав Вінценз, Казимеж Вежинський, Юзеф Віттлін.

До організації виставки долучилися, насамперед - Генеральне Консульство Республіки Польща у Вінниці, ГО Українсько-Польський Центр Поділля, Хмельницький Обласний Художній Музей та місцеві депутати.