Школу кобзарського мистецтва у Нью-Йорку назвали на честь митця з Хмельницького

Кость Місевич, що жив у тоді ще Проскурові 100 років тому, є засновником кобзарської школи ХХ століття

Школу кобзарського мистецтва у Нью-Йорку…

Активний громадський діяч, свідомий українець та музикант. Кость Місевич – засновник кобзарської школи XX століття. Його послідовники-музиканти досі гастролюють світом, чим славлять українську культуру, передає Depo.Хмельницький

Костянтин Місевич відноситься до проскурівчан, які прославили місто далеко за його межами.

Народився Кость Місевич 1890 року у селі Лезнів (сьогодні мікрорайон Лезневе міста Хмельницького) і прославив наше місто далеко за його межами.

Згодом вступив до Проскурівського реального училища. У навчальному закладі майбутній бандурист отримав технічну освіту, після здобуття якої пішов працювати на залізничну станцію телеграфістом. Однак ця професія не була його покликанням. Активна громадянська позиція та проукраїнські погляди Місевича швидко його зробили знаним у Проскурові.

"Колись Проскурів був наполовину єврейський, була четверта частина поляків. Українців було всього 20-25 %. Кость Місевич був справжнім українцем, - розповідає історик, провідний науковий співробітник Хмельницького обласного краєзнавчого музею Сергій Єсюнін. – Коли на початку XX століття почались революційні заворушення, він займав активну саме проукраїнську позицію. І став відомий тим, що організував у Проскурові так званий український блок – політична структура, яка висунула Місевича як депутата до Центральної Ради, яку очолював Михайло Грушевський".

Незважаючи на те, що активіст не мав спеціальної освіти, саме виборці Проскурівського повіту через його активну позицію вибрали його депутатом ЦР.

Однак справжнє задоволення Місевичу приносила музика. Він з дитинства марив грою на бандурі. Любов до цього інструменту Костянтину привив його батько, який і навчив його грати. З дитинства хлопчик навіть сам майстрував бандури. А згодом і навчав цьому своїх друзів та знайомих.

Саме проскурівчанин Кость Місевич став засновником школи кобзарського мистецтва. Навколо цієї справи об’єдналось чимало однодумців. Відтак музикант став гастролювати із власним гуртом.
З одним із перших своїх учнів – Дмитром Гонтою – 1924 року Місевич здійснив перші гастролі Сокальщиною. Через деякий час до дуету приєднався Данило Щербина, який був придворним гетьмана Скоропадського. Вперше це тріо бандуристів під керівництвом Костя Місевича виступило на Шевченківському святі в Народному домі у Львові в 1925 році.
Виступи Костя Місевича набули великої популярності серед населення: його запрошували до Станіслава, Тернополя, Почаєва, Коломиї, Жовкви, Кременця та інших міст. З хором Котка він гастролював у Варшаві, Вільнюсі та Берліні. Місевич виступав у гімназіях, читальнях "Просвіти", духовних закладах, де агітував виборців голосувати за прогресивні українські політичні партії перед виборами до Польського сейму 1928-го та 1932-го років. Кобзарі стали добре відомими серед української діаспори.
Хто зна, як би склалось життя Місевича у рідному Проскурові, якби не революція.

Проукраїнська позиція та переслідування змусили діяча покинути місто. У 20-30-ті роки минулого століття він поїхав на Тернопільщину. Там займався громадською та політичною діяльністю, однак більшу увагу все ж таки зосередив на справі свого життя – музиці.

Життя Костянтина Місевича обірвалось в одній із сутичок у Другій світовій війні. В той час бандурист вступив до лав Української повстанської армії. Загинув у бою з фашистами у 1943 році.

Згадка про земляка досі йде світом. Випускники школи кобзарського мистецтва продовжили справу Місевича та продовжують гастролювати світом. Щоправда, більшість музикантів емігрували до США і Канади і наприкінці 90-х років українська діаспора таки відновила школу знаного проскурівчанина та назвала на його честь.

Серед його учнів – відомі бандуристи: Зиновій Штоквас (1920-1968, похований у Бруці, США); Юрій Сінгалевич (1911-1947, загинув в автокатастрофі у Львові), який першим з галицьких бандуристів виступив у радіоефірі у 30-х роках; Степан Малюца (1915-1951, м.Клівленд СІІІА), автор гімну Української Галицько-Волинської Республіки "Гей, степами!"; Семен Ластович-Чулівський (1910-1987, Мюнхен, вивчав технологію виробництва бандур від Місевича, був членом української капели бандуристів ім. Шевченка, отець Сергій Кіндрявий-Пастухів – мистецький керівник Школи кобзарського мистецтва у Нью-Йорку, активіст громадського руху "Українці Америки за Київський патріархат", член редколегії однойменного журналу.

Нині в Україні діє фестиваль імені Костянтина Місевича.

А минулого року у Хмельницькому навіть назвали його іменем вулицю.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Хмельницький

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme