Як за допомогою моторного човна врятувати рибу від задухи

Фахівці розтлумачили, що таке явище літньої задухи риби та методи боротьби з ним

Влітку спекотно не тільки людям, а й навіть рибам під водою – вони теж страждають від задухи і часом потребують допомоги. Як людина може допомогти жителям річок та ставків, з року в рік розповідають рибоохоронці.

Серед головних показників якості води для життя риб та інших водних тварин у водоймах є концентрація розчиненого кисню. Кисень проникає у воду з атмосфери й частково виділяється в самій водоймі у результаті життєдіяльності рослинних організмів. За допомогою хлорофілу зелені рослини виділяють з вуглекислого газу необхідний для побудови живої речовини вуглець, виділяючи в навколишній простір кисень шляхом фотосинтезу, але цей процес відбувається лише в світлий час доби.

Проникненню кисню у воду з атмосфери сприяють вітер, течії, атмосферні опади, різкі зміни температури та інші причини, що підсилюють перемішування шарів води. У холодній прісній воді його розчиняється більше, ніж у теплій солоній. Найбільший вміст кисню у верхніх шарах водної товщі, найменший – у нижніх. Розчинений у воді кисень витрачається на дихання тварин й окислення органічних речовин. При низькій концентрації розчиненого у воді кисню виникає замор риби, яка гине від задухи.

"Загибель риби від нестачі кисню може виникати як улітку, так і взимку. Причин виникнення задухи у спекотний період може бути декілька. Зокрема, підвищення температури веде до активного розмноження усіх живих організмів може призвести до цвітіння води і виділення водоростями токсичних продуктів. Окрім того, до масової загибелі риби може привести забруднення водойми пестицидами та промисловими стоками, що містить велику кількість органічних речовин і продуктів гниття, які відбирають у процесі окислення з води кисень", - зазначають у відділі іхтіології та регулювання рибальства в Управлінні Державного агентства рибного господарства у Хмельницькій області.

У прісних водоймах літом "цвітіння" води виникає через синьо-зелені водорості. Їхній розвиток та цвітіння погіршує гідробіологічний стан водойми і викликає структурні зміни у водоймищі. Поки водорості живуть, вони приносять певну користь, збагачуючи воду киснем. При значному збільшенні біомаси водоростей, починає проявлятися біологічне забруднення, у результаті чого значно погіршується якість води, зокрема змінюється її кольорова гама, знижується прозорість, вода набуває неприємного запаху, з’являється дефіцит розчиненого кисню. Відмерлі водорості засмічують водойму, під час гниття яких кисню витрачається більше, ніж виділяється. У результаті таких негативних явищ риба та інші водні живі організми отруюються. Найчастіше такі явища спостерігаються вночі або в передсвітанкові години, коли рівень споживання кисню найбільший. При цьому водойма набуває зелену кольору.

Останнім часом на Хмельниччині йшли великі зливи, то водойми збагачувалися на кисень за рахунок опадів. Та якщо в серпні почнеться засуха і буде спекотно, ймовірність задухи зберігається у ставках і озерах, де, окрім згаданих водоростей, багато органічних решток – опалого листя й усіляких гілок, а також під берегом ростуть кущі й інша рослинність. 

Різним видам риб потрібні різні мінімальні норми кисню у воді. Для нормальної життєдіяльності коропа, наприклад, потрібно, щоб на один літр води припадало 3 - 8 мг/см куб. кисню. При концентрації кисню 2 мг куб. в літрі води риба поводиться неспокійно, випливає на поверхню і ковтає повітря; при концентрації 0,5 мг/см куб. короп швидко виснажується і гине. Карась виживе, якщо кисню буде три міліграми на літр чи навіть нижче. Для щуки показник 4 міліграми кисню на літр води – вже критичний. Хоча загалом 3-4 міліграми кисню на літр води – це достатньо для виживання більшості риб.

Дуже чутливі риби – наприклад, судак і окунь – водяться тільки у річках, оскільки їм потрібна чиста вода і багато кисню. У замкнутих водоймах і ставках вони не дуже приживаються. Тому на орендованих озерах та ставках зазвичай розводять товстолоба і білого амура. Товстолоб взагалі синьо-зелені водорості поїдає, тож на таких водоймах літньої задухи може і не бути.

Щоб не допустити втрати рибних запасів через замори, кожен рибалка, користувач водних угідь, товариство мисливців і рибалок повині регулярно вести спостереження за станом водойм. При зменшенні концентрації кисню у воді необхідно забезпечити своєчасну аерацію. Особливо швидко збільшує вміст кисню перелопачування води підвісними моторами. Для цього мотор піднімають таким чином, щоб його лопаті були лише на декілька сантиметрів під поверхнею води. Також доцільно застосовувати компресори, котрі нагнітають повітря безпосередньо у воду. Мотонасоси встановлюють на березі водойми. Підвісні мотори, компресори встановлюють на плавзасобах, забезпечуючи їх рух по всій акваторії водойми.

"Є елементарний спосіб, який до снаги виконати простій людині. Треба сісти на човен із підвісним двигуном і підняти його так, щоб двигун трішки був на повітрі, і просто їздити по водоймі, а вона збагачуватиметься киснем. А якщо треба терміново діяти, беруть пожежні помпи і закачують повітря у воду, або за допомогою аераторів, за принципом, як у акваріумах," - діляться простими методами рибоохоронці.

Слід значну увагу приділяти проведенню профілактичних заходів попередження літніх явищ заморів. Зокрема, необхідно обкошувати надводну рослинність, вилучаючи її із води, так як її перегнивання забирає із води кисень.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Хмельницький

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook