Карантин, ностальгія та перспективи: Як живе студентська українська молодь в Польщі

У Польщі навчається, за даними тамтешніх ЗМІ, більше ніж 40 тисяч студентів з України. Depo.Хмельницький поспілкувався зі студенткою Яґеллонського університету факультету менеджменту та соціальної комунікації Інституту державних справ – одного з найпрестижніших вишів в Європі, хмельничанкою Анною Білобокою. Дівчина опановує фах державно-громадського управління.

Студентська українська молодь за кордоном як переживає період карантинів?

– В основному більшість молоді поїхала додому. Зараз ніхто вже не платить за "сидіння" на карантині.  Як запрацювали жорсткі обмеження, які вводили кілька разів, багатьох позвільняли, адже позакривалися заклади, де студенти працювали офіціантами. Залишились лише ті, хто не втратив роботу – сидять вдома чи в гуртожитках, адже більшість навчання онлайн і не треба їхати в університет та на кампус. Після першого курсу підробляють фактично всі. А чим старші, томають все більш фахову, а відтак – стабільну роботу. Пощастило тим, хто може працювати дистанційно. Щоправда, більшість компаній зараз намагаються знайти можливість віддаленої роботи. Насамперед це стосується офісних працівників.

Чим займалися у час повного локдауну?

– Спочатку були такі собі канікули. Потім, звісно, стало складніше. Оскільки все було закрите, то не було як ані розважитись, ані займатись спортом. Ти не міг вийти просто так, бо штрафували. В основному, всі сиділи вдома чи в гуртожитку. Єдина можливість вийти на вулицю – це магазин, аптека та прогулянка з тваринами. Дехто став активнішим в онлайн подіях. Можна було долучитися до різноманітніх майстер-класів і просто розширити якісь знання чи навички, до яких не доходили руки. А ще готували нові проекти, в тому числі й з земляками.

Як проходить процес навчання? Чи складно?

– Це залежить від університету та напрямку, в навчальних закладах з нижчим рівнем акредитації немає великих вимог. Ті, які мають високі рейтинги, то там навчання важче та вимагають знання за межами обов'язкових програм і треба додатково навчатись самотужки. На теоретичних напрямках треба постійно вчити великі об’єми інформації. Практичні уже йдуть легше, бо заняття реалізовуються в університетах та вдома, тобто тобі практично нічого не треба робити.

Студенти здебільшого легко опановують ази польської мови, проблема з’являються з письмом, конструкцією речень, але то лиш спочатку.

Чи можуть студенти лікуватися від коронавірусу, тестуватися і щеплюватися? Скільки коштує, чи є якісь обмеження?

– Якщо студент має страхування, то лікування безкоштовне. В інших випадках це обійдеться дорого. Тести на ковід за направленням лікаря безкоштовні, а приватні коштують близько 100€. Щеплення безкоштовні для всіх, хто перебуває офіційно в Польщі, тому числі й для іноземців.

Існує думка, що вихідців з України недолюблюють в Польщі, це так?

– Все відносно. Безперечно, не люблять українців особи, налаштовані радикально, та часом люди старшого віку. Молодь ліберальна та більш відкрита. В університеті не відчуваємо навіть натяків на дискримінацію від поляків-студентів, хоча були випадки від викладачів. Також залежить від міста та його розміру. Чим більше українців, тим частіше видно цю дискримінацію. Подекуди можна зустрітись з випадками побутової дискримінації, яка не демонструється на публіку. Банально – дискримінація на робочих місцях, де перевагу мають поляки в зарплаті та об'ємах роботи, також може проявлятись в публічних сферах. Цього не видно, тому що йдуть процеси у внутрішній структурі.

Де заробляють українські студенти? Чи є різниця в оплаті праці з місцевими?

– Я перед тим вчилася в Люблінському університеті ім. Марії Кюрі на факультеті політології за спеціальністю міжнародні відносини. Тож можу порівнювати ситуацію у двох воєводствах і двох містах. Українські студенти перш за все працюють в сфері обслуговування, тобто магазини, рецепції та заклади харчування. Чим довше живе студент в Польші, тим більше у нього з’являється можливостей знайти кращу більш цікаву роботу. Часом можна зіткнутись з дискримінацією в зарплатні, незалежні соціологічні дослідження підтвердили цей факт.

Як у Польщі відбувається процес працевлаштування після закінчення вишу?

– Просто шукаєш роботу, складаєш резюме. Для студентів процес працевлаштування має спрощену процедуру, оскільки в них польський диплом і вони працюватимуть на тих самих засадах що й поляки. Деколи може не бути жодного відгуку від роботодавця через те, що бачать українське прізвище.

Чи важко асимілюватися в іншомовне суспільство?

– Це залежить винятково від людини та її характеру. Екстраверти швидко знаходять знайомих, вчать мову та дуже легко асимілюються. Натомість люди менш комунікативні відчувають більший бар’єр та різницю в ментальності, які перешкоджають в повній інтеграції.

З чим для українців асоціюється рідна домівка, за чим сумують і що викликає ностальгію?

– Я сумую за сім’єю, перш за все, за батьками, за рідними та котиком. Оскільки я розумію, що я не можу просто на вихідні приїхати додому і до понеділка повернутись назад в Краків та вийти на навчання й на роботу. Кожну поїздку в Хмельницький треба планувати завчасно, як відпустку. Тому можу приїхати додому один або два рази на рік. Сумно, бо не вистачає живого спілкування з рідними.

Фото люб'язно надані Анною