Ураження з кожною хвилею змінюються: Яким бачать COVID-19 хмельницькі патологоанатоми

Останніми днями від COVID-19 щодня помирає в області по півтори десятка людей. А в Україні з початку пандемії коронавірус забрав життя майже 66 тисяч хворих. Ці страшні цифри щодня ростуть. Журналісти Depo.Хмельницький побували в обласному патологоанатомічному центрі і дізналися, як виглядає COVID-19 зсередини. 

Першим своїм баченням ситуації ділиться завідуючий відділенням загальної патології КНП "ХОПЦ" Олег Прокоп'юк.

Що бачать паталогоанатоми при розтині тіла людини, яка померла від встановленого діагнозу "коронавірус"?

– Насамперед впадають у вічі специфічно ураженні легені. Якщо говорити про макроскопічно, під час розтину вони збільшені в розмірі, повнокровні, змінене забарвлення. Друге, що уражається – серце. Коронавірус змінює його у сіро-червоне, зеленувато-червоне забарвлення і надає "пухкого" стану. Дуже сильно уражається селезінка, вона суттєво збільшується, стає повнокровною і структурою має вигляд як при сепсисі. Уражються й нирки.

Гістологічні дослідження дають нам теж специфічну картину. До речі, перша-друга хвилі смертності мали більш чіткі прояви паталогоанатомічні, якщо порівнювати із, приміром, сьогоднішньою ситуацією. 

З чим пов'язуєте таку "змазану" картину?

– Грунтованої тут відповідді у мене немає, немає її і у світової спільноти. Що ж до того, як кажуть люди, що легені просто згорають, то я її назвав би досить влучною, якщо екстраполювати її на ті зміни, які ми бачимо. Легені втрачають досить швидко й прогресивно свої функції, як при згоранні. Єдине, що напевне можу сказати – зміни уражень з кожною хвилею коронавірусу міняються теж.

Страшна картина?

– Знаєте, страшно, коли велика кількість померлих у цих чорних мішках. Це навіть для нас шокуючо, тому що є цифри такі, що вдень по 10-20 померлих. Це страшно. Був день, коли до закладу не поступали померлі, а був і пік – не встигали забрати одного, як вже привозять іншого.

Ми маємо 20 каталок, куди кладемо померлих, і п'ять столів, де теж розміщуємо тіла. Бувало, що мішки доводилося класти просто на підлогу – не вистачало місця. Ковідні померлі зберігаються у так званній спеціалізованій холодильній камері, де підтримується температура від 0°С  до 4°С.

На початку ми, напевне, морально не були до такого готові, та й засобів захисту не надто багато було, а доводилося використовувати по максимуму – як того вимагав протокол.

Продовжили розмову з директоркою КНП "ХОПЦ" та кандидатом медичних наук Лілією Синчишиною.

Кого і як багато вам привозять?

– Розтин ковідних хворих проводять не завжди. Там, де клінічна картина цілком зрозуміла, лікувальні заклади мають право ухвалювати рішення, проводити аутоксію, чи ні, та згодою родичів. Якщо ж в перебігу хвороби було не все зрозуміло, тоді тіла привозять нам для уточнення діагнозу. День на день не схожий: буває так, що й жодного розтину не проводимо, а буває, що й ніколи від секційного столу відійти.

Чи справляються лікарі з навантаженнями?

– Цьогоріч, на жаль, у період пандемії наш центр отримав лише 40% запланованої субвенції, а ми перебуваємо на субвенції. Через нестачу коштів змушена була ухвалити рішення про скорочення посад чи навантаження. Це, звісно, відобразилося на роботі. Величезний обсяг роботи в секційному залі, не менше й в плані гістології – це відображається на термінах виконання завдань, може впливати й на якість роботи. Якщо раніше людина перебувала на робочому місці з 9 до 17, а тепер з 9 до 15, то воно має значення – оті дві години, якщо помножити на кількість осіб на роботі.

Чорні мішки: коли і як туди потрапляють тіла?

– Нам хворих уже привозять у мішках – такі вимоги. Паталого-анатомічний центр працює цілодобово, санітари завжди на роботі. Вони й проводять дезінфекцію і до розтину, й після нього. Потому знову – чорний мішок. І він дезинфікується. Лише після всього тіло людини кладуть в труну, щоб віддати родичам. 

Людям розповідають про необхідні застереження, окрім того, повідомляємо й органи місцевого самоврядування, що має бути таке захоронення. Дозволяється перед захороненням уже на цвинтарі відкривати мішок, але не рекомендуються ритуальні прикладання до тіла. Зараз усі ці вимоги суттєво пом'якшені, в порівнянні з тим, як це відбувалося на початку.

З вашої практики, хто найчастіше помирає від COVID-19?

– Серед померлих є як старші, так і багато молодих людей. Днями нам привезли 28-річну людину. Проте, в переважній більшості зараз це 50-60 років. Але тут не вік стає летальним чинником. Коронавірус здебільшого призводить до смертей у випадку, коли в людей є важкі хронічні супутні захворювання. Серед них: цукровий діабет, гіпертонія, ішемія – такий "букет" є стандартним супроводом у пацієнтів, померлих від коронавірусу.

Що ж до смертей вакцинованих пацієнтів, то такої кореляції для себе ми не визначаємо.  Та й ця інформація не завжди відображається в історії хвороби.