Захисти себе сам: У Хмельницькому розповіли, навіщо активістам та журналістам потрібна "гаряча кнопка" на телефоні

Систему захисту активістів презентували у Хмельницькому. Аби правозахисники, журналісти та активісти почувалися безпечно, їм представили одразу кілька проектів. З-поміж іншого – чат-бот в "Телеграмі", який оперативно надає відповіді на важливі для безпеки активістів питання. Показали додаток "Гаряча кнопка", який одним натиском на смартфоні надсилає геолокацію вибраним довіреним контактам, зберігає фото- та відеоматеріали, зроблені за допомогою додатку, на захищений сервер. А також докладний онлайн-курс "Громадський активізм: без пошкоджень та проваджень".

За словами представника асоціації УМДПЛ Ганни Рожкової, останнім часом в Україні збільшилась кількість незаконних дій щодо громадських активістів та журналістів як на центральному рівні, так і у регіонах. Переслідування мають різні форми: вбивство, фізичні ушкодження, пошкодження майна, судові позови, погрози, тільнові затримання, дискредитація. За період з квітня по вересень задокументовано 61 випадків тиску на активістів із використанням різних методів. На території України було зафіксовано гучні справи "13 друзів Солінгу", справа Протасового Яру, перешкоджання діяльності Відсічі та багато індивідуальних інцидентів.

Молоді в Хмельницькому розповіли про основи цифрової безпеки. Інформували що робити коли звинувачують в адміністративному чи кримінальному правопорушенні, як організувати та провести акцію, чи надати домедичну допомогу. 

Як каже юрист громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини Анастасія Площинська, попередити проблему розумніше, аніж потім боротися х її наслідками. Якраз мережа колективної безпеки #ЗахисТИ, захищає активістів та громадських діячів до, а не після нападів чи то поліції, чи посадовців, чи яких інших осіб, що намагаються тиснути усіма способами.

Незважаючи на те, що Хмельниччину традиційно вважають спокійним регіоном, і тут трапляються випадки тиску на активістів.

Як розповідає учасник моніторингової групи Альона Береза, в області вони зафіксували три випадки переслідувань з боку правоохоронців громадських діячів – у Хмельницькому, Старокостянтинові та Дунаївцях. Автори проекту #ЗахисТИ навіть створили публічний список осіб, які під захистом. Переконують, що вестимуть мережу колективної безпеки, поки не будуть призначені некорумповані та ефективні Генпрокурор і міністр внутрішніх справ, які не залишатимуть безкарним жоден напад на жодну людину.

Разом з тим і дали корисні поради, як проводити різноманітні заходи та зібрання, не переступаючи межу законів:

1. На мирні зібрання потрібно взяти з собою паспорт або документи, що посвідчують особу, а також мати при собі номери телефонів близьких людей та єдиний телефонний номер системи надання безоплатної правової допомоги.

2. Варто подбати про особисту безпеку. Не треба вдягати шарфи, за можливості одяг з кишенями чи іншими елементами, за які можна схопити або зачепитися. Волосся варто зібрати. Якщо впали під час заворушення, встати треба максимально швидко. При цьому, не треба спирайтися на руки (їх можуть віддавити або зламати).

3. Не варто приходити на зібрання зі зброєю. Ні в якому разі не треба влаштовувати підпали, погроми, захоплювати будівлі або споруди. Ніколи не можна використовувати силу проти інших учасників зібрань або працівників поліції.

4. Повідомити варто поліцію про підозрілих осіб, які долучаються до зібрання. У разі провокацій – негайно.

5. Перед проведенням масових зібрань розумно було б подати повідомлення про його проведення і в органи місцевої влади, і до поліції. Правоохоронці зможу підготуватись до охорони зібрання. Разом з тим, проведення спонтанних мирних зібрань, без повідомлення, також допускається.