Артефакти тисячоліть: В Кам'янці й на околицях розкопки не перестають дивувати (ФОТО)

Цього року архітектурно-археологічна експедиція під керівництвом Павла Нечитайла продовжила дослідження на території Старого міста в Кам'янці-Подільському, передає Depo.Хмельницький.

За інформацією прес-лужби мерії, здійснили розкриття фундаментів втраченої історичної забудови на ділянках по вулиці Успенська, 2 та Татарська, 17/1. На останній археологи виявили нашарування періоду Кам'янецького еялету, XIII-XIV, XV та XVII-XVIII ст, кам'яне мощення середини XVIII ст.

Під час проведення археологічних робіт на вулиці Зарванській та Довгій вдалося зафіксувати залишки водопроводу міста XIX ст, які були репрезентовані керамічними трубами, а також мощення XVII ст. Наразі археонагляд проводиться на Троїцькій, 4а.

У червні ще одна експедиція за участю співробітників історичного музею-заповідника під наглядом Лариси Виногродської проводила дослідження на території Старого замку.

В результаті віднайдено фундаменти костелу святого Станіслава, склепик Миколая Потоцького та частину фундаментів Покровської церкви. Несподіванкою виявився некрополь, який датується кін. XII-XIII ст. (зафіксовано 19 поховань), що свідчить про існування церкви на території укріплення вже в XIII ст, а не XIV ст, як вважалося досі.

Виявили археологічні нашарування трипільської культури, пізнього етапу чорноліської культури IX-VIII ст. до н.е, давньоруського часу та доби пізнього середньовіччя.

Цього року група археологів на чолі з Ігорем Стареньким здійснювала й обстеження околиць міста - Довжка, Зіньківців, Підзамча.

Зафіксували сліди трипільської культури, раннього залізного віку, давньоруського часу. В околицях села Баговиця досліджували багатошарове поселення, представлене матеріалами доби мезоліту-неоліту, Трипілля, часу пізньої бронзи, раннього залізного віку.

На території Бакотського скельно-печерного монастиря досліджено давньоруське поховання чоловіка віком 30-40 років, а також об'єкт II пол. - I пол. XIII ст, який розташовувався на території примонастриського некрополя.

На вершині Білої гори виявили кременеобробний центр доби мезоліту-неоліту.

Наразі матеріали опрацьовують фахівці Інституту археології. Дослідження тривають.