Загиблий комбат Жук міріяв стати генералом

Професійний військовий і юрист мріяв про ще одну освіту і про сильну армію, повідомляє Depo.Хмельницький.

Один із найближчих друзів і кум Андрія Жука Олексій Комар під час прощання зі сльозами на очах говорив про їхні мрії, яким вже не судилося збутися.

"Він тільки на 2 роки старший, але він був моїм наставником, - розповідає боєць 72 окремої механізованої бригади 3 батальйону 8 роти Олексій Комар. - Андрій мріяв поступити в Національний університет Міноборони і стати генералом, генералом армії. Ще раніше він закінчив прикордонну академію, однак тоді не довго прослужив."

Знову покликала в армію Жука війна на Сході країни. Ось тоді він остаточно зрозумів – що то його покликання. Вже у 72 батальйоні він пізнав особливість військової служби і відчув свою необхідність на фронті.

"Андрій був завжди для всіх порадником і наставником, - продовжує Олексій. - Мене в цьому житті власне його поради вивели на правильний життєвий шлях."

Андрій завжди був нарівні з рядовими, ніколи себе не позиціонував як велике начальство. Та й загинув, бо не лише очолив загін, що подався на пошуки диверсійної групи, а першим ринувся в бій. До нього тягнулося, за словами Олексія, все добре – навколо нього завжди були справжні бійці, порядок і справедливість.

"Мріяв Андрій побудувати велику, міцну армію в Україні. І йому б це вдалося. Я переконаний в цьому на всі тисячу відсотків," – настирно повторює Олексій.

А ще Андрій себе називав одиноким вовком, намагався й залишатися самотнім – казав – допоки війна. Намагався вирішувати всі складні завдання, в тому числі й бойові операції планував на самоті. Коли вже рішення приймав – тоді й ставив до відома підрозділ.

Позивний "Мауглі" теж не випадковий. Комбат почувався як і герой однойменного мультфільму, вожаком.

"Нас вороги називають "бешенными волками", то цей позивний йому дуже підходив," – замовкає боєць.