Як штаби політсил ведуть війну фейків на виборах

Постправда від виборчих штабів претендує на те, щоб повністю підмінити реальність у головах українців.

Скандал навколо "нарізання" київських округів

У Києві зафіксовано перший скандал протягом офіційної фази кампанії: столична територіальна виборча комісія (ТВК) не встигла у відведений законом термін – до 6 вересня – сформувати в місті виборчі округи або зробила це з порушеннями. Про це повідомили як анонімні Телеграм-канали, так і потенційний кандидат у міські голови від партії "Свобода" Андрій Іллєнко. Він написав, що ТВК таки утворила округи. Проте, по-перше, із запізненням на день, що вже дає підстави оскаржити це рішення в суді – за Виборчим кодексом, якщо ТВК не встигла ухвалити рішення, його має ухвалювати Центрвиборчком.

По-друге, замість 10 виборчих округів, як би мало бути за логікою, бо в Києві налічується саме 10 районів, комісія утворила їх 13. Причому окремі райони (Деснянський, Святошинський і не найбільший Дніпровський) поділено на два округи, а інші, не менш людні, як - от Дарницький, - ні. Знов таки, і з цього приводу можна чекати судів, скандалів тощо.

Далі пішли журналісти телеканалу Київ Live, який відносять до сфери впливу нардепа від "Опозиційної платформи – За життя" Вадима Столара. Вони говорять про "безпрецедентні порушення прямо на засіданні ТВК" і називають конкретні прізвища. В ефірі каналу прозвучало, що "політсила "УДАР" чинного мера Віталія Кличка під керівництвом Дениса Комарницького та Алли Шлапак (колишні представники Блоку Леоніда Черновецького, про яких розповідав Depo.ua) хочуть перекроїти столицю до місцевих виборів під себе – попри правила ЦВК".

Ще один вірогідний кандидат в міські голови, Єгор Фірсов повідомив на своїй сторінці у фейсбуці, що 7 вересня в Київській територіальній виборчій комісії навіть сталася бійка через відсутність домовленості про кількість виборчих округів у столиці. Там же оприлюднив відповідні відеоролики.

Чи будуть із цього далі роздмухувати скандал – побачимо. Принаймні на темі порушень в роботі ТВК можна побудувати частину агітації проти чинного мера і його начебто "поплічників". Але питання в тому, що із написаного правда, а що – фейки. Адже перед виборами на владу можна вішати все, що завгодно.

Чим далі країна входить у виборчу кампанію, тим більше буде історій "із запашком" у різних регіонах. Показово, що цього року приводом для них нерідко стає саме розподіл територій на округи. Опоненти звинувачують у цьому представників чинної владної команди, яким, мовляв, вигідно так переділити населені пункти, щоб забезпечити гарантоване обрання кандидатів від влади чи тих, із ким ця влада домовилася на різних засадах. Так, зі скандалами "нарізають" округи в Івано-Франківську, Харкові, низці інших міст.

Чи правда, що Юлія Тимошенко йде з політики

Ще одна пробна куля: у ЗМІ зненацька з’явилася чутка про рішення Юлії Тимошенко піти з великої політики. У "Батьківщині" це, звичайно, спростовують. Але завдяки появі такої дезінформації про політикиню, яка захворіла на COVID, зайвий раз згадають журналісти, а прихильники полегшено видихнуть. Залишається здогадуватися, кому більш вигідне таке нагадування про Юлію Володимирівну.

Чутки про нові звільнення і кадрові перестановки

Одночасно в інформаційному просторі вигулькують й інші скандальні новини, що напряму виборів начебто й не стосуються, але таки пов’язані з ними. Як-от "сенсація" про майбутні ротації в Кабміні. Як водиться в Україні в останній рік, почали розкручувати цю тему Телеграм-канали, власники яких формально невідомі, але знавці радять шукати їх на Банковій чи на Росії.

З початком нового політичного сезону "раптом" почали говорити, що восени парламент "точно може" звільнити "двох-трьох" міністрів. Такої можливості "не виключив" 29 серпня в ефірі телеканалу "Україна 24" керівник фракції "Слуга народу" Давид Арахамія. У ЗМІ в цьому контексті називали прізвища міністра фінансів Сергія Марченка і охорони здоров'я – Максима Степанова.

31 серпня в ефірі програми "Свобода слова" слова Арахамії підтвердив голова партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко, а згодом і перший заступник голови Верховної Ради Руслан Стефанчук. Та за кілька днів Арахамія свої припущення взяв і спростував. Тим більше, що 7 вересня спікер парламенту Дмитро Разумков заявив: до парламенту не надходили пропозиції щодо припинення повноважень того чи іншого міністра. Після чого тема ротацій в уряді поки затихла.

Заперечив Арахамія і можливість перестановок на посадах очільника СБУ Івана Баканова і генпрокурора Ірини Венедіктової. Першого анонімні Телеграм-канали призначили майбутнім керівником Офісу генпрокурора, а Венедіктову ці ж джерела відправляли керувати до Мінюсту, звідки нібито скоро звільнять Дениса Малюську. Тож маємо ще один фейк, (принаймні, за словами Арахамії і самого Малюськи). Або не фейк, а напівправду і остаточні рішення ще будуть прийматися, з огляду на розвиток подій.

Зараз можна точно казати: масоване вкидання фейків, напівфейків і напівправди є однією, водночас зі скандалами, ознакою нинішньої виборчої кампанії. Говорять про торги всіх з усіма, про відставку ледь не кожного більш-менш помітного урядовця та інших чиновників, про зміну глави Офісу президента. Насправді частина цього інформаційного шуму має під собою реальні підстави, але звичайній людині дуже важко буде відокремити зерно істини від полови політичних технологів і з’ясувати для себе реальну картину того, що відбувається. З іншого боку, для великої кількості виборців аналітичний підхід до політичних реалій – надто складна і нудна задача. Частину, і немалу, виборців влаштовує те, що згодовують їм соцмережі і телевізор.

Тому йдеться не стільки про намагання "тіньових режисерів" вплинути на мізки електорату, скільки про внутрішньовидові конфлікти. І в цій війні фейків не найкращий вигляд має влада, якій доводиться постійно щось спростовувати чи виправдовуватися.