Іракський Курдистан: Чому Туреччина та Іран бояться курдського референдуму

Сьогодні відбувається референдум, на якому іракські курди голосують за власну незалежність

Іракський Курдистан: Чому Туреччина та І…

Референдум у Курдистані має велику кількість опонентів, включно із Туреччиною, Іраном та США і, цілком можливо, може стати відправною точкою до нової війни на Близькому Сході, пише Depo.ua з посиланням на Bloomberg.

Що відбувається

Референдум проходить у трьох провінціях, які управляються напівавтономним регіональним урядом Курдистану на півночі Іраку, а також в спірних районах навколо нафтового центру Кіркука.

У бюлетенях буде міститися лише одне питання: "Чи хочете Ви, щоб регіон Курдистану та курдські райони за межами адміністрації регіону стали незалежною державою?".

Прогнозовано більшість людей дадуть позитивну відповідь.

Після цього Іракський Курдистан стане незалежним?

Навіть позитивне голосування автоматично не означатиме незалежність Курдистану. Воно навіть не буде негайним початком запуску процедури, але наслідки цього голосування можуть стати відчутними ледь не одразу. Більшість західних експертів сходяться на тому, що референдум запустить новий військовий конфлікт.

"Ризик конфронтації великий, і ніхто не виграє від нового раунду війни, - сказав Кава Хассан, директор програми Близького Сходу і Північної Африки в Інституті EastWest в Брюсселі. - Було б краще, якби курди вступили в переговори з Багдадом, як це було запропоновано США і Організацією Об'єднаних Націй, ніж провели голосування", - додав він.

Десь 30 мільйонів курдів розкидані на кордонах Сирії, Ірану та Туреччини. І саме голосування може породжувати сепаратистські настрої серед меншин цих країн.

Ірак вже оголосив референдум неконституційним. А президент Курдистану Масуд Барзані підкреслив, що їхні відносини з Багдадом зазнали невдачі. І він готовий до тривалих, навіть багаторічних переговорів з керівництвом цієї країни із багатьох питань, починаючи від кордонів, завершуючи експортом нафти та води, коли голоси будуть підраховані.

Головні опоненти референдуму

Туреччина та Іран були найбільшими противниками курдського голосування. Турки навіть навчання на кордоні влаштували, щоб продемонструвати можливий силовий сценарій. Іран закрив повітряний простір, який межує з курдським регіоном.

Рада національної безпеки Туреччини під головуванням президента Ердогана заявила, що курдське голосування матиме "надзвичайні наслідки" для регіону. На вихідних прем'єр-міністр Біналі Їлдирим заявив, що Туреччина буде співпрацювати з Іраком та Іраном, а також плануватиме дипломатичні, економічні та безпекові заходи для захисту своїх інтересів. Експорт курдської нафти надходить в Джейхан на узбережжі Середземного моря Туреччини.

У Ердогана побоюються, що голосування за незалежність Курдистану може поставити крапку на власній кампанії з викорінення курдського заколоту, з яким Туреччина веде боротьбу протягом трьох десятиліть. Також хвилюючою є можлива військова відповідь Багдада на референдум. Вона не виключається.

Чого хочуть курди

У 2005-му році також проходив референдум, на якому 98% курдів проголосували за незалежність. Він проводився активістами без політичної підтримки і не призвів до державності.

Деякі аналітики припустили, що Барзані більше зацікавлений в тому, щоб змусити іракський уряд вирішити давні суперечки з приводу доходів від територій і нафти, ніж провести повний розкол. Шасвар Абдулвахід Кадір - бізнесмен з Курдистану, який очолив кампанію "Не зараз" проти референдуму, говорить, що референдум проводять заради того, щоб відвернути увагу від внутрішніх проблем, в тому числі від важких економічних умов, викликаних різким падінням цін на нафту і припливом біженців, що рятуються від Ісламської держави.

Іракський прем'єр-міністр Хайдер аль-Абаді наводить такі ж аргументи.

"Проблеми Курдистану є результатом корупції і безгосподарності, і референдум тільки посилить їх", - сказав він, додавши, що його уряд зробить кроки для захисту іракської єдності.

Курди, які становлять приблизно п'яту частину з 38 мільйонного населення Іраку, мають давні образи на Багдад. Саддам Хусейн використав проти них хімічну зброю, витісняючи або вбиваючи незліченну кількість членів громади. Анклав отримав широку автономію із прийнятою в 2005 році конституцією після режиму Саддама, і націоналізм посилився з тих пір, як курдські війська, відомі як "пешмерга", досягли успіхів в битві проти Ісламської держави і взяли Кіркук під свій контроль.

Чим завершиться референдум - спрогнозувати важко. Втім, вже зараз не виключений силовий сценарій Багдада.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme