Чи залучить Угорщина КНДР до боротьби за права нацменшин в Україні

Боротьба за права меншин пліч-о-пліч з очільницею російського "скаженого принтера" – це те, до чого дійшла угорська дипломатія в своєму демонстративному тиску на Київ. В той час як навіть Польща демонструє готовність до конструктивного вирішення проблеми

Журналіст відділу «Світ»
Чи залучить Угорщина КНДР до боротьби за…

Україна та Польща почали розробку спільного документу, який підтвердить дотримання міжнародних зобов'язань стосовно забезпечення прав меншин на освіту рідною мовою. Про це повідомили міністри освіти двох країн - Лілія Гриневич та Анна Залевська відповідно.

"Ми зараз розпочали роботу над спільним документом, декларацією, яка підтверджує наші зобов'язання між нашими сторонами в частині можливості забезпечення і гарантування права польської меншини навчатися рідною мовою. При цьому ми дотримуємося принципу розширення навчання українською мовою", - сказала Гриневич. "На період імплементації закону нам було важливо почути підтвердження дотримання міжнародних угод, дати інформацію та заспокоїти поляків України, що сторони гарантують навчання рідною мовою", - відповіла їй Залевська. Вона ж повідомила, що документ буде опрацьовано протягом 2-3 днів. Так виглядає вирішення "мовного питання" у тому випадку, коли обидві сторони зацікавлені у цьому вирішенні.

Натомість голова Держзборів Угорщини Ласло Кевер, на зустрічі зі спікером Ради федерації Росії Валентиною Матвієнко, роздумує про те, що Росія і Угорщина мають намір не допустити функціонування закону про освіту в Україні.

"Ми не можемо не звертати уваги на цей закон (про освіту – ред.). Він грубо порушує європейські конвенції в сфері прав національних меншин, їхніх мов і культури" – заявляє очільниця іграшкового парламенту країни, яка за останні десять років поламала не те що конвенції – а засадничі принципи міжнародного права, провела аншлюс, розв'язала декілька воєн і веде тихий геноцид татар у загарбаному Криму.

"Ми не знайшли жодної здорової причини ухвалення даного документа, крім бажання посилити напругу всередині України" – відповідає їй угорський колега. Старанно не помічаючи тих самих "здорових причин", через які його столиця практично не має шансів третій раз за останніх сто років привітати російських танкістів.

Таким чином виходить що поляки – з колосальним гонором, чисельними історичними травмами та ультраконсервативним урядом при владі – можуть розібратись із українським законом про освіту за одну поїздку міністра освіти.

Натомість угорці – з немалим гонором "молодшого брата" у іншій імперії, з історією регулярних кривавих зіткнень з російсько-радянською дійсністю, явно скочуються до тривіальної колаборації з російським режимом.

На останніх публічних заходах в ОБСЄ, присвячених в тому числі і нашому закону про освіту, угорська делегація не раз наголошувала, що протистояння з Києвом стосовно мови навчання меншин не робить з Будапешту союзника Москви. Можливо. А спільні заяви голови парламенту з очільницею російського "скаженого принтера", цікаво, вже роблять – чи ні? Промова про права меншин пліч-о-пліч зі спікером верхньої палати парламенту країни, да кримськиї татар потрошку садять по тюрмах, а потрошку – викрадають і вбивають, виглядає новим, дотепер небаченим свідченням угорської відданості європейським конвенціям і самому дух ЄС. Дуже хотілось би побачити ту червону лінію, далі за яку Будапешт не піде в своїй готовності натиснути на Київ. Бо поки видно лиш стрімкий рух донизу.

В моделі "ідеальної Європи", намальованій нещодавно президентом Франції Еммануелем Макроном, йшлося про "Європу різних швидкостей" - gро групи країн, які інтегруються на різну глибину і з різною швидкістю. Мабуть, це має економічний сенс.

Але ще, здається, Брюсселю, Берліну й Парижу невдовзі доведеться створювати дві "Європи різних ідеологій". У першій будуть країни, не здатні публічно й демонстративно нехтувати ліберальними засадами, на яких укладено Європейський союз. А у другій – ті, хто готовий подружитись із ким завгодно для досягнення своїх вузьких політичних та економічних цілей. Претенденти до другої групи, як бачимо, вже є.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme