Як Кличко "продавив" через Київраду фінансування "кишенькових" охоронців

Лише завдяки голосам власної фракції та окремих депутатів з інших політсил Кличку вдалося створити таке бажане для себе комунальне підприємство "Муніципальна охорона"

Як Кличко "продавив" через Київраду фіна…

На початку липня мер вже намагався переконати депутатів Київради створити КП "Муніципальна охорона". Тоді аргументи Кличка не викликали довіри у міськради: навіть два голосування за цей проект рішення не набрали потрібної кількості голосів. Тоді Depo.Київ прогнозував, що мер і його команда неодмінно повернуться до створення загону комунальних охоронців. Так воно і вийшло, причому очільник столиці не захотів довго чекати, а "проштовхнув" рішення про створення нового КП лише за якихось два з лишком місяця після перших провальних спроб.

В четвер, 21 вересня, під час засідання Київради мер знову почав стару пісню про те, що комунальні об'єкти потребують охорони, і з цим впораються тільки працівники комунального підприємства "Муніципальна охорона". Мовляв, наразі охороняють майно громади міста вже не такі прудкі приватні та державні охоронці, але грошей просять багато.

За словами очільника столиці, наразі місто витрачає на охорону всього комунального майна 300 млн гривень на рік. Що дивно, адже на початку липня очільник столиці казав про 600 млн гривень. Більше того, тоді Кличко запевняв, що в разі утворення структури комунальних охоронців витрати на безпеку майна громади знизяться вдвічі – до 300 млн гривень. Проте на останньому засіданні Київради мер заявив, що після створення "Муніципальної охорони" витрати на охорону зменшаться вже в рази, а не вдвічі. Ці розбіжності у кілька сотень мільйонів ніхто з депутатів Київради не помітив. І поки ті були "тепленькі", Кличко викликав на трибуну свого першого заступника Геннадія Пліса, який мав "добити" депутатів, аби вони проголосували "за".

В той час, як Пліс йшов до трибуни, Кличко кинув останню репліку стосовно мізерної суми з бюджету столиці на створення загону комунальних охоронців: за його словами, на це потрібно якихось 500 тис. гривень. Проте під час свого виступу перший заступник мера почав розповідати про 2,5 млн гривень для старту роботи КП "Муніципальна охорона". Вже за кілька хвилин на чиновника посипалося безліч питань щодо фінансового боку майбутнього комунального підприємства. Бо виявилося, що в обмріяній Кличком структури немає жодної стратегії розвитку і бізнес-плану.

Геннадій Пліс у фірмовому стилі "викрутився", мовляв, стратегію розвитку і бізнес-плани має подати людина, яка буде брати участь у конкурсі на посаду очільника КП "Муніципальна охорона". Начебто тоді чиновники Кличка зможуть оцінити усі бізнес-моделі, і хто запропонує найкращу, той і переможе. Щоправда, важко уявити, який бізнес-план може написати людина, яка навряд чи щось тямить у економіці та фінансах, але дуже хоче керувати комунальними охоронцями, тому що має досвід в охоронній діяльності. Один з депутатів Київради навіть припустив таке: новостворене охоронне КП – це бізнес-проект когось з радників чи заступників мера Кличка. Проте ніякого коментаря з боку мера стосовно цього не було. Мовчав і його перший заступник.

Побачивши, що фінансова складова проекту рішення кульгає на обидві ноги, Кличко разом зі своїми чиновниками почали розповідати, що у столиці дуже багато крадуть комунального майна. Мовляв, тільки нова структура зможе змінити ситуацію. Йшлося про те ж ліфтове обладнання, кабелі або навіть теплові лічильники - все крадуть. На що із зали засідань пролунала пропозиція ставити сигналізацію там, де це потрібно, і тоді не буде крадіжок. Мер Кличко одразу парирував: "На кожен ліхтар сигналізацію не поставиш". А от по охоронцю біля кожного ліфту чи лічильника, виходячи з логіки мера, поставити не проблема. От тільки тоді потрібно буде кілька десятків тисяч охоронців, адже лише ліфтів у столиці нараховується більше 20 тисяч. Хоча у папірцях, які роздали депутатам для ознайомлення з проектом рішення про створення "Муніципальної охорони", вказано, що штат цієї структури складатиме лише... 25 осіб.

Далі за мера "вписався" Сергій Артеменко, депутат із промерської же фракції. Він заявив, що як член комісії Київради з питань власності знає, скільки комунальних приміщень втрачено через неефективну охорону. На думку депутата, комунальні охоронці це зупинять. Судячи з усього, натякав він на рейдерські захоплення комунальних приміщень, але для таких випадків існують спецпризначенці поліції, які можуть вмить "викурити" рейдерів з того чи іншого приміщення – було б бажання і наказ. Тим більше, що з міського бюджету на потреби поліції столиці виділяються сотні мільйонів гривень, і правоохоронці якось мають віддячувати такій щедрості керівництва міста.

Загалом, зрозумівши, що і другий аргумент щодо створення охоронного КП не переконує депутатів, мер разом з командою перейшли до "важкої артилерії". Задумка була така: у "Муніципальній охороні" будуть працювати в тому числі і АТОвці. Кличко навіть заявив, що таким чином вони "вбивають" одразу двох зайців: запроваджують метод адаптації для воїнів АТО і соціально їх захищають. Мабуть, мер сподівався, що проти такого аргументу ніхто з депутатів не втримається і одразу підтримає проект рішення. Проте депутати зауважили, що, напевно, не усі АТОвці жадають бути охоронцями: хтось хоче бути вчителем, психологом, інженером... Більше того, якщо Кличко так турбується про адаптацію воїнів, що повернулися зі Сходу країни, можна запровадити якісь інші програми від столичної влади, а не відправляти усіх в охоронці. Окрім того, депутати назвали принизливими зарплати працівників майбутнього КП "Муніципальна охорона": згідно, проекту рішення, кожен комунальний охоронець буде отримувати аж 5 тисяч гривень, в той час як середня зарплатня у столиці складає 8 тисяч.

Втім, усі ці дискусії виявилися фактично марними, адже Кличко врешті-решт "продавив" рішення про створення комунальних охоронців. Його ініціатива набрала жалюгідні 61 голос депутатів – мінімум для ухвалення рішень. Промерська фракція голосувала "за" майже повним складом, а допомагали ситуативні сателіти у цьому питанні - деякі депутати з різних фракцій.

Виникає запитання, навіщо ж очільнику столиці КП "Муніципальна охорона". Відповісти на нього може мер, але, вочевидь, не дуже хоче. Припустити ж можна наступне. Усе більше киян протестують проти скандальних забудов. У структурі мерії є два солідні забудовники: КП "Житлоінвестбуд-УКБ" і КП "Спецжитлофонд". Перше очолює В'ячеслав Непоп, друге – Володимир Шарій. Обидва є депутатами промерської фракції у Київраді. Тепер згадаємо, як КП "Житлоінвестбуд-УКБ" хотіло забудувати озеро Качине на лівому березі Києва. Тоді тітушки гамселили містян, які виступали проти забудови водойми, але усе це називалося "підтримання громадського порядку". Більше того, сам мер Кличко наполягав, що у комунального забудовника усі папери на знищення озера в повному порядку. Тепер, коли Київрада створила КП "Муніципальна охорона", будь-який забудовник з орбіти мерії (і, знову ж таки, мера) зможе замовити послугу охорони своїх об'єктів. На прикладі озера Качиного це могло б виглядати наступним чином. Усіх активістів, що були проти знищення водойми, "муніципали-охоронці" відлупцювали б кийками, адже фактично люди посягають на діяльність комунального підприємства, яке за згодою самого мера будує житлові будинки. Дуже доречна для цього і кількість працівників КП "Муніципальна охорона", яке прописане у рішенні про його створення – 25 осіб. Такий собі "виховний" загін для киян, незгодних з будівельною політикою мера.

Це - лише приклад, адже в Києві не лише скандальні будівництва можна охороняти. Ту ж мерію від розлючених киян іноді доводить боронити. Одне можна сказати точно: лічильники, кабелі і ліфтове обладнання, про яке так турбувався на сесії Кличко, як крали, так і крастимуть. Тому що ні муніципальної, ні якоїсь іншої охорони там не буде.

ФОТО: kievcity.gov.ua

Всі новини Києва читайте на Depo.Київ

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme