За крок до федералізації: Яка "зрада" сховалася в децентралізації від Зеленського

Реформа адміністративно-територіального устрою, запропонована президентом, фактично залишає в дії існуючу систему розподілу повноважень і при цьому закладає значні ризики запровадження ручного управління і можливої федералізації

Економічний і політичний оглядач
За крок до федералізації: Яка "зрада" сх…

Сьогодні, 14 січня, Верховна Рада збирається розглянути та направити на погодження до Конституційного Суду проект реформи децентралізації, яка передбачає передусім внесення змін до Основного закону, інформує Depo.ua.

Цей прожект влади, як можна зрозуміти з тексту, розміщеного на сайті Верховної Ради, до децентралізації має відношення лише у назві, оскільки реальної передачі повноважень на місця не відбувається – вся повнота влади як раніше залишається нанизаною на центральну вертикаль. 

Цього проекту очікували від президента з особливим нетерпінням після Нормандської зустрічі 9 грудня. Бо міністр закордонних справ Пристайко анонсував, що проект майбутньої децентралізації спрямований на виконання мінських домовленостей.

Натомість, прямих згадок про особливості управління окремими територіями в законопроекті немає. Але "зрада", як виявляється, прихована усередині.

Процедура

Насправді подання проекту саме зараз є виконанням попереднього плану і дотриманням вимоги розгляду конституційних змін на двох сесіях ради.

Зміни, які пропонує президент, неможливо запровадити без внесення змін до Конституції. Адже саме Основний закон передбачає існування, наприклад, тих же самих обласних державних адміністрацій. І щоб позбутись цих органів і запровадити нові (інститут префектів) – ніяк не обійтись без втручання у Конституцію.

Власне, до моменту доки конституційний апгрейд не набере законної сили, не можна здійснювати і подальші зміни у місцевому самоврядуванні: трансформації по лінії ОТГ, округів та обласної влади. В тому числі і щодо форматів проведення виборів на всіх рівнях – починаючи від старост і закінчуючи обласними радами.

Для того, щоби внести зміни на наступній сесії, яка відкриється після новорічних свят, необхідно саме на поточному тижні проголосувати за відправку проекту президента до Конституційного Суду, аби там дали свої висновки щодо конституційності пропозицій.

В планах президентської команди значиться бодай до наступної осені завершити реформу, яка потребує не лише конституційних коригувань, а й розробки низки нових законів – в тому числі й тих, що регламентуватимуть новий формат місцевого самоврядування.

Подання проекту саме зараз – бажання не втрачати це часове вікно і провести перший, конституційний, етап реформи до настання весни. Потім певний час знадобиться і для приведення законодавства у відповідність до глобального проекту – вже згадані закони про місцеве самоврядування, префектів, округи і т.і. адже всі ці нові назви і терміни вимагатимуть імплементації у безліч законів і підзаконних актів. 

Подання проекту зараз свідчить про намагання встигнути до наступної осені, коли заплановано проведення чергових виборів органів місцевого самоврядування. 

Як відомо, паралельно з адмінреформою, Офіс президента також педалює і проведення виборчої реформи шляхом заміни ухваленого раніше Виборчого кодексу – новим.

Про перипетії цього законодавчого процесу і неоднозначні нюанси законопроекту читайте у матеріалі Вертикаль Зеленського: Як президент підгрібає під себе виборчу систему.

У президента хочуть, аби завершення роботи над адміністративною та виборчою реформами збіглося у часі і дало можливість реалізувати план побудови монолітної владної вертикалі Зеленського вже під час наступних місцевих виборів. А будуть вони весною чи восени – залежить від вправності і моторності архітекторів реформи.

Тепер час розібратись, як діючий президент під маскою децентралізації і посилення влади регіонів цементуватиме президенську владну вертикаль. А також торує шлях до можливої федералізації.

Громади, ради і префекти

Задум під назвою "децентралізація" мав на увазі розширення повноважень і компетенцій регіонів. Йшлося про те, що місцеві громади та місцеве самоврядування на рівні більш крупних утворень (округів та областей) отримає більше повноважень розпоряджатись і місцевими ресурсами, і грошовими коштами.

Відповідно до поданого президентом нового проекту передбачається, що основою влади в Україні будуть місцеві громади.

Далі громади об'єднуються в округи, які замінять собою нинішні округи. На сьогодні в Україні близько півтисячі районів (без врахування районів у містах). Їх зіллють, за певною інформацією, у 100 округів. В кожному окрузі буде від 10 до 15 громад. 

Наступний рівень – обласний. Модель нового окружного крою можна побачити на прикладі Сумської області, де замість нинішніх 18-ти районів буде, за різними прогнозами, три або чотири. 

При цьому передбачається, що статус голів громад, депутатів рад громад, окружних, обласних рад, порядок утворення, реорганізації та ліквідації виконавчих органів ради громади, виконавчих комітетів окружних, обласних рад, обсяг їх повноважень визначаються законом.

У запропонованому президентом проекті передбачається, що повноваження префекта, як обласного, так і окружного рівня, будуть дещо більшими, аніж анонсувалося раніше. Адже окрім нагляду за дотриманням законів громадами, радами та їхними повноважними представниками, префекти, як і теперішні очільники обласних державних адміністрацій, нестимуть "тягар" координації територіальних представництв державних органів виконавчої влади. 

Єдине, що може дістатись обласним та окружним радам - можливість створювати власні виконавчі органи, які виконуватимуть практичні функції господарювання на ввірених їм територіях. Але межі таких повноважень в даному проекті не визначені. Вони будуть визначені у відповідних законах. Але вже зараз є очевидним, що особливої самостійності радам не дадуть.

Більше того – їм закрутять гайки таким чином, щоби вони ще більше аніж раніше були покірливими і залишались в траєкторії руху центральної влади.

Головні ризики реформи

Обласні та окружні ради, яким обіцяли самостійність і більший набір повноважень, підвішують на гачок щорічної ротації голови ради.

Це насправді беспрецедентна норма, коли у Конституції буде встановлено принцип обмещення повноважень голови ради не терміном повноважень самої ради, а коротким річним.

Абсурдність норми полягає в тому, що кожен голова не буде тим поводирем, який може скласти стратегію розвитку і цілеспрямовано протягом чотирьох-п'яти років її реалізовувати. Швидкоплинність його каденції, запропонована Зеленським – мотивація не думати на перспективу. Такі голови-"одноденки" будуть уособленням несамостійності і керованості.

Ще одна міна під сталість системи місцевої влади закладено у можливості президента за поданням префекта відсунути від виконання повноважень голову ради чи громади і призначити тимчасового державного уповноваженого. А потім ще довгий час залишати ситуацію у такому підвішеному стані, фактично через префекта і такого уповноваженого на 100% контролюючи відповідну раду чи громаду. В купі з широкими можливостями дострокових виборів президент зі своєю Радою отримують по суті безмежно лояльну до себе систему місцевого самоуправління.

Тепер щодо термінів виборів. Автор реформи також закладає можливість провести дострокові місцеві вибори за новою системою не чекаючи осені. Завдяки нормі, якою передбачається, що обрання нової місцевої влади відбудеться незабаром після проведення реформи - перші місцеві вибори голів громад, до рад громад, окружних, обласних рад проводяться протягом 90 днів після набрання чинності законом, яким встановлюється адміністративно-територіальний устрій.

Донбас не за дужками

Що ж стосується імплементації мінських домовленостей, про врахування яких раніше оголосив Пристайко, то вони справді передбачені в проекті Зеленського. Хоч і прямо не названі такими.

Головна зрада полягає в тому, що якщо раніше адміністративно-територіальний устрій України в частині встановлення меж областей та їх правового статусу був чітко окреслений в Конституції України, то тепер це питання Зеленський пропонує перевести у площину законів.

Його проект передбачає, що утворення і ліквідацію областей зі встановленням і зміною їхніх меж здійснюватиме Верховна Рада. І вона ж встановлюватиме правовий статус адміністративно-територіальних одиниць.

Фактично це читається як можливість для Ради створювати хоч федеральні округи та автономії.

Читайте також: Перекроїти неньку: Навіщо Зеленський змінює територіальний устрій України

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme