Битва за мораторій: Як Зеленський хоче проштовхнути ринок землі під ялинку

Більшість українців, що не посвячені в інтриги земельно-ринкових перипетій, дивуються раптовій насназі депутатів працювати і вдень, і вночі – аби лише бодай якось реалізувати відкриття ринку землі. І навіть тоді, коли влада нібито поступилася опозиції і припинила спроби протягнути цей закон до Нового року, залишається відчуття, що це ще не крапка.

Комітетські пристрасті

Комітет Верховної Ради з питань аграрної політики, який готує проект закону про ринок землі до ухвалення, намагається винести в зал той варіант, який влаштовує владу. Перед першим читанням, нагадаємо, комітет Миколи Сольського, на секретному засіданні погодив свій варіант, відкинувши більше десятка альтернативних проектів. Сталося це 11 листопада. Комітет з питань аграрної та земельної політики, який є профільним для цього законопроекту, мав 18 жовтня, о 14:30 зібратись, аби розглянути всі проекти по ринку землі. Але раптово виявилося, що о 9:00 вже відбулося засідання, на яке прийшли переважно представники фракції правлячої партії і погодили владний проект.

Тепер, перед другим читанням, коли депутати подали більше 4000 правок до проекту, аграрний комітет намагається таким же чином обійти необхідність їх детального розгляду. І така стратегія провладної фракції залишається актуальною – навіть незважаючи на спротив вулиці і парламентської опозиції.

Насправді у "Слуги народу" є абсолютна більшість в аграрному комітеті. І ухвалення рішення щодо відхилення непотрібних правок та затвердження потрібного варіанту законопроекту – лише технічне питання. Для цього потрібно просто зібрати засідання і кілька разів підняти руки при голосуванні. Але оскільки до роботи комітету прикуто неабияку увагу ЗМІ та опозиційних депутатів, провести його засідання в "робочому" режимі ніяк не вдається.

11 грудня, коли група колишніх депутатів-свободівців в коридорах парламентської будівлі поскубла одного з членів комітету Андрія Богданця, здавалося, що у керівництва комітету є всі підстави нарешті влаштувати закрите засідання комітету. Можливо такий план і міг спрацювати, але заклялклі у безкінечній серії скандалів нардепи від "Слуги народу" вже мало в кого викликають співчуття і розуміння. Тож навіть струс мозку нардепа Богданця, який після цієї сварки зліг у Феофанію, викликав у суспільстві лише розуміння справедливості відплати, яку цей раніше судимий нардеп отримав за свої вуличні подвиги. Тож закритого режиму засідання комітету домогтися все ж не вдалося і довелося знову переносити.

З наближенням останнього в цьому році пленарного дня, який наступає сьогодні, 20 грудня, інтенсивність спроб аграрного комітету позасідати значно збільшилася. Ввечері 18 грудня, коли голова аграрного комітету і автор суперечливого законопроекту зібрав комітет аби вкотре здійснити спробу ухвалити рішення, на засідання прийшли не лише члени комітету, а й представники "Батьківщини" та "ОПЗЖ".

І коли з'ясувалося, що половина поправок з тих шалених 4000 просто зникли з повістки, останні влаштували черговий махач. Закінчилося все тим, що депутати Шуфрич і Кива зайняли місце на чолі столу, відштовхуючи "слуг народу", а Тимошенко в цей час розкидала папери. Тож Сольський був змушений закрити засідання.

Читайте також: "Аграрний клан": Хто такий "Слуга народу" Сольський, якого називають бізнес-партнером Богдана

Але вже наступного ранку всі знову зібралися: "Слуги народу" – аби голосувати за потрібні правки. А опозиіонери – аби не дати їм цього зробити. І знову членам комітету не вдалося ухвалити рішення. 

Незабаром питання перейшло на рівень керівництва парламенту. Спікер Дмитро Разумков зібрав керівників фракцій аби бодай якось розрулити проблему. Кількагодинні консультації не допомогли "слугам народу" вийти з земельного клінчу. Опозиція на певний час відчула себе переможцем.

Наполегливі "слуги"

Але нібито зняття питання земельної реформи з вчорашнього порядку денного зовсім не означає, що спроби повернутись до питання сьогодні чи у наступні дні припиняться.

Зі слів заступника керівника фракції "Слуга народу" у парламенті Олександра Корнієнка, виходить, що влада вже має остаточне бачення земельної реформи. І має намі "Ця реформа обговорена-проговорена з усіма можливими стейкхолдерами. І зрозуміло, що ми дійли тієї точки, коли є ті хто "за", і ті, хто "проти". І вже ця думка не буде змінена. Якби була моя воля, я б його голосував у турборежимі: в один день і без врахування правок", – заявив Корнієнко.

За його словами фракція намагається вирішити питання таким чином, щоби наступний тиждень Рада могла працювати у пленарному режимі. Не виключено, що так і станеться. Адже цілком може виправдатись розрахунок на наближення новорічних свят, коли і вулиця, і опозиція почнуть більше перейматись особистими святковими справами і послаблять режим протидії. Тож авторам реформи вдасться таки проштовхнути її під ялинку.

Є очевидним, що завзятість архітекторів ринку землі рано чи пізно дасть результат: настане момент, коли увагу противників реформи буде перенесено на якийсь інший об'єкт і ухвалення потрібних рішень на комітеті та у сесійній залі стане можливим.

І не варто переоцінювати прагнення так званої опозиції відстояти інтереси народу. Адже сьогодні їм вигідно блокувати процес, оскільки це приносить певні рейтингові дивіденти. Але вже завтра вони цілком можуть злити протест в обмін на якісь "пєчєнькі". від влади.

Що стоїть за реформою

Відкриття ринку землі об який зараз ламається стільки списів має кілька рушіїв. По-перше, до можливості продавати сільськогосподарську землю Україну спонукає Міжнародний валютний фонд, який поставив питання видачі кредиту у 5,5 млрд доларів у залежність від результативності реформи. Уряду Володимира Зеленського в умовах великого бюджетного дефіциту ці кошти вкрай необхідні, оскільки дозволять закрити прийдешні видатки на обслуговування боргів і пом'якшити ситуацію.

В той же час реформу також підштовхують і зсередини місцеві групи сектори випливу, які вбачають у цьому можливість заробити на цьому ринку. Дехто порівнює майбутні можливості щодо купівлі-продажу землі в Україні з масовою приватизацією 90-х років. Тоді держава ініціювала масовий перехід державного майна у приватні руки. Для цього кожен громадянин отримав так званий приватизаційний сертифікат, який мав уособлювати його частку в загальному майні держави. Але практичні зиски від тієї приватизації отримало лише обмежене коло суб'єктів, тоді як більшість громадян віддали свої частки або в обмін на невеликі грошові виплати, або втратили їх під час майбутніх майнових трансформацій. 

Прагнення сьогоднішніх прихильників земельної реформи полягає в намаганні викупити у сьогоднішніх власників та держави земельні наділи по максимально низькій ціні. З тим, щоби заробити на перепродажі. Закон виписано під таких потенційних трейдерів-латифундистів (і байдуже чи вони вітчизняні, чи іноземні) аби вони могли придбавати ділянки сільськогосподарської землі без конкуренції.