Як нардепи "нагріваються" на державних субвенціях

Торік Хмельницька область отримала майже 230 мільйонів державної субвенції. Гроші розподілили відповідно до п'яти розпоряджень Кабінету міністрів України - "на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій". Однак, різні округи отримали різні суми.

За дослідженням громадянської мережі "Опора", території отримують субвенції нерівномірно. При цьому для громадськості механізм надання коштів залишається непрозорим, незрозумілим і, вочевидь, нерідко політизованим.

У 2017 року на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку області з державного бюджету область отримала практично вдвічі більше, ніж у попередній рік, - 229,5 млн грн. Найбільше коштів у 2017 році - 71,6 млн грн - дісталося 191-му виборчому округу, який у парламенті представляє нардеп Віктор Бондар, а найменше - 15,1 млн грн - отримав округ 193-й, чиї інтереси у Верховній Раді обстоює Володимир Мельниченко.

Загальна сума державних субвенцій на округ №187, який охоплює значну частину міста Хмельницького і чиї інтереси в парламенті представляє народний депутат Сергій Мельник (БПП), у минулому році становила 47,7 млн грн.

Максимальні субвенції, дві по 10 млн грн, Кабмін виділив на потреби медичної сфери: покращення матеріально-технічної бази Хмельницького обласного онкологічного диспансеру (придбання медичного та лабораторного обладнання) та на купівлю мобільного цифрового апарату рентгенангіографії, ультразвукового апарату високого експертного класу та портативного УЗД-апарату для Хмельницького обласного кардіологічного диспансеру. Ще дві, так само по 10 млн грн, були виділені на будівництво другої черги водогону від Чернелівки Красилівського району до Хмельницького. 2,3 млн грн Хмельницький отримав на реконструкцію системи водопостачання у місті та виготовлення відповідної проектної документації.

Решта грошей знадобилася на капітальний ремонт спортзалу в Хмельницькому районному будинку культури, покращення матеріально-технічної бази школи мистецтв, придбання комп'ютерної та мультимедійної техніки, меблів, обладнання для освітніх закладів.

Округ №188 Сергія Лабазюка ("Воля народу") на третій позиції за сумою отриманих державних субвенцій. У 2017 році Кабмін скерував туди 35,5 млн грн. Ці кошти спрямували на придбання обладнання, комп'ютерної техніки та меблів для шкіл, лікарень, амбулаторій; капітальний ремонт навчальних закладів та закладів культури й охорони здоров'я, водогонів та електромереж зовнішнього освітлення, пішохідних доріжок у ДНЗ та дорожнього покриття вулиць; будівництво освітніх закладів, зовнішніх мереж водопостачання, свердловин; реконструкцію будівель соціальної сфери.

Найбільша сума - 5 млн грн виділена для будівництва навчально-виховного комплексу по вул. Залізняка у Хмельницькому.

За сумами одержаних субвенцій у 188-му окрузі лідирує Волочиський район, якому дісталося 19,2 млн грн. Хмельницький район отримав 11,2 млн грн, а місто Хмельницький - 5 млн грн.

У окрузі №189, який делегував до Верховної Ради Андрія Шиньковича (БПП), в 2017 році розподілили 17 млн грн держсубвенцій, які знадобилися для придбання обладнання, меблів, комп'ютерної техніки, музичної апаратури для навчальних, культурних, спортивних закладів і закладів охорони здоров'я; виготовлення проектно-кошторисної документації для проведення реставрації будівлі музичної школи; придбання дитячих майданчиків, ігрових комплексів, опалювальних котлів; капітальні ремонти шкіл, лікарень тощо; капітальні ремонти систем водопостачання, вуличного освітлення, доріжок, будівництво водогонів, свердловин для господарсько-питного водопостачання і навіть на купівлю декоративного будинку для колодязя.

Найбільше грошей Кабмін виділив Красилівському району - 6,3 млн грн. Інші райони округу отримали менше: Теофіпольський - 5,5 млн грн, Білогірський - 3 млн грн, Ізяславський - 2,1 млн грн. Найменше - 0,1 млн грн - дісталося місту енергетиків - Нетішину.

Субвенцій на суму 24,8 млн грн у 2017 році отримав виборчий округ №190, представлений у Верховній Раді Романом Мацолою (БПП). Найбільші субвенції уряд виділив на будівництво підвідного газопроводу високого тиску Гриців-Чотирбоки Шепетівського району - 4 млн грн та на придбання медичного обладнання для створення консультативно-діагностичного медичного центру Полонської ОТГ - понад 2 млн грн.

Значно менші суми округ отримав на капітальні ремонти та реконструкцію приміщень культурних, медичних та навчальних закладів, купівлю для них устаткування, орг- та комп'ютерної техніки, мультимедійного обладнання, туристичного спорядження; будівництво модульних котелень для шкіл та садочків, придбання спортивних тренажерів, автомобіля спеціального призначення для обслуговування мешканців ОТГ, будівництво систем водовідведення, реконструкцію та капремонт мереж вуличного освітлення; придбання ігрових майданчиків, опалювальних котлів.

У розрізі районів субвенції розподілено таким чином: Шепетівщина отримала 12,1 млн грн, Полонщина - 7,2 млн грн, а Славутчина - 5,5 млн грн.

Гроші - 71,6 млн грн, виділені на округ №191, де нардепом є Віктор Бондар (ПП "Відродження"), здебільшого призначалися для капітальних ремонтів приміщень медичних, освітніх та спортивних закладів, реконструкції каналізаційних очисних споруд, будівництва експлуатаційно-розвідувальних свердловин, будівництва та реконструкції мереж водопостачання, реконструкції системи опалення та будівництва котельні в дитячому садку.

Левову частку фінансування було залучено на реконструкцію каналізаційних очисних споруд потужністю 5000 м куб./добу в м. Старокостянтинові - це чотири субвенції на загальну суму 44,5 млн грн.

У розрізі районів округу розподіл субвенцій має такий вигляд: найбільше отримав Старокостянтинів - 54,6 млн грн, Віньковецький район - 5,4 млн грн, Летичівський район - 4,5 млн грн, Деражнянський район - 3 млн грн, Старосинявський район - 2,8 млн грн, Старокостянтинівський район - 1,5 млн грн.

Округ №192 Олександра Гереги (позафракційний) минулого року одержав з держбюджету 17,7 млн грн. Найбільше коштів направлено було на будівництво лікувального корпусу на 120 ліжок та харчоблок у Городку - дві субвенції загальною сумою 8 млн грн. Крім того, державні гроші виділили на реконструкцію мереж вуличного освітлення, капітальний ремонт зовнішнього освітлення спортивного комплексу, реконструкцію стадіону, капітальний ремонт навчальних та спортивних закладів, будівництво водозабірних свердловин, реконструкцію дитячого корпусу районної лікарні.

З-поміж районів округу найбільшу суму виділили Городоччині - 10,4 млн грн, Чемеровеччина отримала 4,1 млн грн, Дунаєвецький район - 2 млн грн, а Ярмолинецький - 1,2 млн грн.

Округ №193, який в Парламенті представляє Володимир Мельниченко (БПП), у 2017 році отримав найменшу суму субвенцій - 15,1 млн грн. Майже половину суми - 7,1 млн грн, Кабмін виділив на реконструкцію міського будинку культури. Решту грошей витратили на капітальні ремонти та реконструкцію освітніх і культурних закладів, зокрема ремонти фасадів та систем водовідведення шкіл, а також на ремонт і реставрацію пам'ятки архітектури національного значення - будинку Маріїнської гімназії.

Із усієї суми субвенцій, що отримав округ, 1,5 млн грн одержало смт Нова Ушиця, а 13,6 млн грн дісталося Кам'янцю-Подільському та Кам'янець-Подільському району.

Як зауважують в "Опорі", до розподілу коштів та формування переліку об'єктів (заходів) цієї субвенції безпосередньо причетні народні депутати, які подають на рівні з місцевими адміністраціями так звані "пропозиції". І мають на це право. Проте, за результатами аналізу інформації на офіційних веб-сайтах народних депутатів, партійних ресурсах, у соцмережах та місцевих ЗМІ, парламентарі не нехтують можливістю наголосити на особистій причетності до "притягнення" державних субвенцій на свої території.

Оскільки ж різні округи отримують зовсім нерівномірні суми субвенцій і при цьому для громадськості є незрозумілим механізм надання коштів "на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій". Така непрозорість і виливається в його заполітизованість та можливість обранцям піаритися на грошах з держбюджету, який формується за рахунок самого ж електорату.

За словами громадської консультантки громадянської мережі "Опора" в Хмельницькій області Оксани Банкової, електоральні маніпуляції з бюджетними програмами та державними закупівлями - це традиційний інструментарій недобросовісних чиновників та кандидатів під час виборів в Україні.

"У контексті резонансних виборів Президента України та Верховної Ради України 2019 року важливо уникнути повторення одіозного досвіду і забезпечити дійсно конкурентні вибори, гарантуючи кожному кандидату рівні права і можливості у виборчому процесі," - говорить вона.

Бюджетний адміністративний ресурс, який полягає у використанні бюджетних коштів та засобів на користь окремих партій і кандидатів, належить до найнебезпечніших порушень стандартів виборчого процесу. Зловживання таким різновидом адміністративного ресурсу нерідко відбувається без порушень формально встановлених вимог законодавства, але несе руйнівні наслідки для конкурентності виборів.

Політики маніпулюють зацікавленістю виборців та територіальних громад отримати належний рівень фінансування локальних проектів, уникаючи публічної відповідальності за де-факто ведення передвиборчої кампанії коштами платників податків та бюджету. Негативної оцінки заслуговує широка практика використання інфраструктурних проектів у медійних і фактично агітаційних цілях чинними народними депутатами України та посадовцями всіх рівнів.

"Опора" підрахувала й, які регіони отримали найбільшу та найменшу кількість коштів у рамках розподілу субвенцій на соціально-економічний розвиток.

У 2017 році Вінницька область отримала 371 млн грн, що становить 7,1% від загальної суми виділених субвенцій. Далі в рейтингу Харківська - 343 млн грн або 6,5% та Івано-Франківська - 337 млн грн чи 6,4%. Трохи менше з бюджету отримали Одещина та Львівщина - 293 млн грн (5,6%) та 285 млн грн (5,4%) відповідно.

Найменше "державних" грошей отримали: місто Київ, Херсонська, Тернопільська, Закарпатська та Луганська області.

"Кошти державних субвенцій дуже часто були направлені на абсолютно різні за своєю суттю та проблематикою проекти. І власне цей факт є одним із найбільших викликів для системи субвенцій соціально-економічного розвитку окремих територій. Адже це означає, що зовсім не існує прозорого механізму оцінки пропонованих проектів, а їхнє затвердження цілком ймовірно відбувається шляхом "переговорів та домовленостей", - зауважують в "Опорі". - А це означає, що в такому випадку завжди будуть великі можливості для впливових депутатів-мажоритарників для потенційного ведення передвиборчої кампанії коштами платників податків та бюджету."

"Опора" також проаналізувала і середній розмір суми і кількості субвенцій для кожного округу для депутатських фракцій та груп. Тут лідируючі позиції зайняли такі політичні сили: "Народний фронт", "Блок Петра Порошенка", а також депутатські групи "Воля народу" та "Партія "Відродження".

Так, середня сума субвенції на один округ у 2017 році для депутатів "Народного фронту" становила 44 млн грн, для депутатів групи "Партія "Відродження" - 31 млн грн, для депутатів з "Блоку Петра Порошенка" - 27 млн грн, для депутатів з групи "Воля народу" - 26 млн грн. У той же час на округ позафракційних депутатів у середньому припадало 15 мільйонів, депутата з ВО "Батьківщина" - 11 млн грн, члена "Самопомочі" - 9 млн грн, представника "Опозиційного блоку" - лише 8 млн грн.

Таким чином, статистичні дані розподілу коштів між округами свідчать про певні преференції в отриманні коштів тими мажоритарниками, які у Верховній Раді є членами "Блоку Петра Порошенка", "Народного фронту", а також депутатських груп "Воля народу" та "Партія "Відродження", які формально не входять в парламентську більшість, але доволі часто голосують в унісон з фракціями коаліції.