UK
Для цього матеріалу переклад іншими мовами відсутній, спробуйте перевірити пізніше

Українці зможуть дослідити свій родовід за сотні років

Обіцяють, що онлайн-база даних запрацює з травня

Українці зможуть дослідити свій родовід…

Українцям відкриють базу даних для досліджень родоводу, повідомляє Depo.Хмельницький з посиланням на ZAXID.NET.

Вже у травні у вільному доступі запрацює онлайн-база даних про два мільйони українців, народжених у період 1650-1920 років.

За чотири роки дослідники зібрали, систематизували та проіндексували інформацію про 1,8 мільйонів з усіх регіонів України: більше із західної та центральної України, але також зі сходу. Основний масив даних зібраний про людей, які жили у другій половині XIX – на початку XX століття.

За кордоном давно існує практика оцифрування та індексування архівних документів для збору та систематизації інформації про людей, які жили на цій землі раніше. Такі бази даних є у багатьох країнах Європи.

За словами керівника проекту Ігоря Гошовського, в Україні держава цього напрямку досліджень не фінансує. Невелика IT-компанія Runsite власним коштом та ресурсами організувала невелику команду, що працює над формуванням бази та сайту.

Керівник проекту уточнив, що база даних буде корисною у першу чергу тим, хто збирає інформацію про свій рід. Це дасть змогу довідатися про давніх родичів у режимі реального часу, без потреби самостійно їхати в той чи інший архів, який розташований в іншій області, або на території сусідньої держави.

Отримавши інформацію із бази даних, людина зможе сформувати своє родове дерево. Однак, якщо йдеться про іншу практичну мету, наприклад, збір документів, то база допоможе лише перевірити родові зв'язки, довідатися про місце народження, життя чи смерті родича, а відтак правильно вибрати архіви, до яких варто звертатися за документами.

Вочевидь, буде корисною ця база і для професійних істориків, адже по сотнях населених пунктів будуть сформовані списки мешканців, що проживати там понад сто років тому.

Дослідники зібрали та про індексували інформацію не лише з метричних книг, але й чималої кількості інших джерел. Зараз триває робота з індексації списків втрат вояків Австро-Угорщини – усі особи, народжені в Галичині, Буковині та Закарпатті потрапляють у базу. Таких даних є уже 9 тис. осіб, і ця робота продовжуватиметься ще декілька місяців.

Джерелом інформації про мешканців Галичини, Буковини, центральної та східної України є так звані адресні та пам'ятні книги губерній та міст. Частково опрацьована інформація по Полтавській, Подільській, Волинській губерніях. Якщо говорити про міста, то це списки мешканців Львова, Чернівців, Миколаєва, Полтави тощо.

Ігор Гошовський вважає, що є достатньо архівних джерел, щоб генеалогічна база даних про мешканців України розширити до 5-6 млн осіб.

"Щоб зібрати інформацію про 2 млн людей, нам знадобилося чотири роки. Хочеться, щоб надалі база наповнювалася значно активніше, і інформацію про чергових кілька мільйонів осіб вдалося викласти значно швидше, а не чекати знову стільки років. Для цього ми хочемо залучити додаткових працівників і збільшити темпи роботи. При цьому хочемо, щоб доступ до бази був безкоштовним," – зазначив керівник проекту.

За його словами, для цього проект потребує фінансової підтримки.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Хмельницький

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme