Чому дорогам Хмельниччини так далеко до європейських

Наразі за правовим полем вага вантажів разом із автомобілем не повинна перевищувати 40 тонн, а для контейнеровозів - 44 тонни. Крім того, вагові параметри контролюються і за тиском на вісь: одиночну - 11 т, здвоєну - 16 т та строєну – 22 т.

А за інформацією служби автомобільних доріг України, на теренах держави 74% шляхів будувалися під розрахункові навантаження на вісь - 6 т та загальною вагою не більше - 24 т.

Більше того, влітку за температури повітря вище 28 °C автотранспорту масою понад 24 т і навантаженням на вісь більшим за 7 тонн заборонили рухатись дорогами Хмельниччини вдень. Аби вберегти дорожнє покриття, такі сезонні правила діють на теренах всієї держави, а за їхнє невиконання винних притягають до адмінстративної відповідальності.

Для інформування водіїв про щорічне обмеження руху на Хмельниччині вже встановили 136 комплектів дорожніх знаків та 34 інформаційні панно.

Утім, часто-густо перевізники разом з вагою вантажу перевищують і межі здорового глузду: зайва маса складає не тонну чи дві, а десять чи двадцять тонн. Звісно, така ситуація неабияк псує автомобільні шляхи за межами населених пунктів. А щорічні збитки, які завдають дорогам держави "надважковаговки", перевищують 2 млрд грн.

Відтак, для Укртранспбезпеки питання контролю габаритно-вантажних параметрів є одним з основних у роботі служби. Тому сьогодні по всій країні і встановлюють стаціонарні габаритно-вантажні комплекси. Планують, це зробити і на Хмельниччині. До того ж, новітній комплекс буде "розумним", датчики "закатають" безпосередньо у асфальт, і вони зважуватимуть "фури" на ходу. Проте де саме його розмістять, наразі - сюрприз для порушників.

Власне, саме такий підхід і є європейським досвідом контролю маси "фур". Адже у Старому Світі моніторинг вже давно автоматизований завдяки сучасному високотехнологічному устаткуванню. Проте у нашій державі поки роблять лише перші кроки у цьому напрямку.

Закуповуються і мобільні комплекси. Поки що на теренах краю діє лише один, однак вже у вересні з Києва очікують на другий комплекс. Загалом же їх у регіоні має бути три. Тривають роботи на Хмельниччині і з облаштування ще чотирьох сертифікованих майданчиків для важковагового контролю.

Аби врятувати шляхи у літню спеку від руйнування надважкими "фурами", інспектори управління Укртранспбезпеки Хмельниччини щоденно перевіряють вантажівки, що курсують трасами області.

Контролери цьогоріч вже зафіксували 47 "надважковаговиків на колесах", а сума штрафних санкцій склала 8248 євро. З них до державного бюджету сплатили 86 тис. грн.

За словами керівника Укртранспбезпеки регіону Віталія Дзюби, нині число вагових порушень на транзитних маршрутах, що проходять Хмельниччиною, завдяки злагодженій роботі правоохоронців одразу кількох областей, зменшилось. Однак саме місцеві перевізники "трендів" до зменшення порушень не демонструють.

"Сьогодні найбільш проблемним у сфері перевантажень в області є Шепетівський напрямок. А порушують найбільше саме місцеві підприємства, що транспортують зерно, щебінь та пісок. Тому плануємо з серпня контролювати "фури" безпосередньо на елеваторах", - розповідає Віталій Дзюба.

Зокрема, перший пункт моніторингу зернотрейдерів завдяки співпраці з сумлінним бізнесом вже почав діяти на Старокостянтинівському елеваторі.

А напрямок Хмельницький-Волочиськ шляховики вже пильнують спільно з патрульними дорожніми поліцейськими.

Проте, звісно, якість доріг залежить не лише від контролюючих органів. За словами радника голови "Укравтодору" Олександри Кави, утримання автошляхів у сусідній Польщі, а це 19 тисяч кілометрів доріг опорного значення, коштує 5 млрд євро на рік. Для 20 тис. км українських доріг щороку потрібно щонайменше 500 млн євро, а на їхнє покращення - не менше 1 млрд євро. Однак "Укравтодор" поки оперує лише сумою у 14 млрд грн на рік, половина з яких йде на погашення колишніх боргів за не надто якісну роботу підрядників. Також не підвищують стійкості автошляхів і корупційні ризики під час тендерів на їхній ремонт.