Заради великих пенсій і чесних виборів: Коли відбудеться перепис населення і навіщо він потрібний

Перепис населення в Україні відкладають вже майже 10 років. Востаннє ( і вперше за часів незалежності) демографічну карту країни зробили у 2001 - і відтоді на новий перепис не було то коштів, то часу, то "політичної волі"

Марія Гурська
Журналіст відділу «Життя»
Заради великих пенсій і чесних виборів:…
Фото: Максим Семенюк

Між тим, нас уже давно не 48,5 млн, які нарахували у 2001 році. У країні "висить" незлічена кількість "мертвих душ", які не гребують використовувати задля заробітку як чиновники, так і не причетні до держорганів українці. 

Новий перепис планується провести наступного року. В проєкті Державного бюджету на 2020 рік навіть заплановані кошти - 3 441,6 млн грн. Причому провести його хочуть у більш діджиталізованому форматі: замість стандартних паперових анкет дані українців будуть вносити у планшети, де і буде оброблятися інформація (так, це і є "інновації"). Але чи забезпечать усіх інтерв’юерів планшетами - наразі невідомо.

До того ж, дати проведення теж коливаються: за словами прем'єр-міністра Олексія Гончарука, перепис населення у 2020 планували через те, що вибори у 2019 мали відбутися восени. "Виборів тепер не буде, принаймні, парламентських точно", - сказав прем'єр. Відповідно, розглядається можливість проведення перепису вже поточного року.

Що таке перепис?

Перепис населення — найбільш ефективний інструмент, за допомогою якого можна отримати більш-менш повну картину процесів у державі і соціально-демографічний портрет її населення. Під час перепису респонденти відповідають на питання щодо демографічних характеристик (стать, вік, місце народження, сімейний стан, громадянство), соціо-економічних показників (рівень освіти, професія, характер зайнятості, джерела доходу, соціальне становище), етнічні критерії (етнічна приналежність, рідна мова, володіння мовами, віросповідання) та інше.

Про те, навіщо країні перепис населення, проблеми проведення перепису та ідеальних інтерв’юерів для Depo.ua розповіла соціолог Ірина Бекешкіна.

Фото: УНІАН

- Навіщо державі розуміння реальної кількості та структури населення країни?

- Нам потрібно знати співвідношення молоді, людей працездатного віку і пенсіонерів. Це конче необхідно, аби планувати соціальну політику.

Також нам потрібно знати співвідношення міського і сільського населення, тому що у нас і зараз рахується, ніби 30% населення проживають у селах. Насправді, очевидно, що там такої кількості населення немає.  Для місцевої влади теж важливо знати своє населення і його пропорції. 

Потрібно знати скільки дітей, щоб розуміти, чи будувати дитячі садки і школи. Скільки буде студентів. Чи потрібно нам стільки вишів, коли вже зараз у нас 80% вступають до ВНЗ. Безліч усього.

- Чому на перепис населення потрібні такі велики кошти?

- Тому що це - зарплатня людей, які будуть працювати. А людей потрібно багато. І не можна покладатися на волонтерів - це повинні бути навчені, відповідальні люди. Це величезна робота.

І людей потрібно навчити. І проби зробити. Це було заплановано на цей рік, і, мабуть, це буде зроблено. Але в тому, що буде проведено таку масштабну акцію до кінця цього року у мене є великі сумніви. І знову ж таки, це повинно бути передбачено у бюджеті.

- Після перепису населення виявиться купа "мертвих душ". В тому числі, це буде плюс і для бюджету країни…

- Так, звісно. І подекуди ці "мертві душі" значаться і у виборчих списках. Знати такі дані важливо для кожної країни. А для України, після усіх подій, важливо тим паче. 

- Про які махінації з "мертвими душами" ви чули особисто?

- Та безліч махінацій. І далеко не завжди їх здійснює влада, до речі. Наприклад,помер пенсіонер - а за нього родичі продовжують отримувати пенсію. Тихенько поховали і отримують гроші. Або якийсь бухгалтер отримує зарплатню за людину, яка давно вже звільнилася, але формально рахується у компанії. Чи ті ж пенсіонери - навіть якщо сім’я заявила, що людина померла, її необов’язково знімуть з обліку. Їй продовжать виплачувати пенсію, і хтось цю пенсію отримуватиме. 

Або переселенці, які давно вже кудись переїхали і влаштувалися. Переселенці ж отримують якісь невеликі кошти. Кілька переселенців - і вже щось, комусь… Я вже не кажу про щось велике. Це найбільш прості приклади і очевидно, що все це є. Про масштаби - не знаю. 

- Перепис населення позитивно вплине на точність соціологічних опитувань. Чому це важливо для українців?

- Ну, для України взагалі важливо знати громадську думку. Це дзеркало, куди дивиться суспільство.Ми користуємося даними статистики. Вони, звісно, корельовані смертями, народжуваністю, тощо. Але якщо вже навіть державні статистичні органи не знають, то звідки соціологи можуть знати, наскільки у нас змінюється населення. 

А наступного року будуть місцеві вибори, і важливо знати структуру населення на місцях, аби робити точні прогнози. А поки що ми знаємо структуру ще гірше, ніж на загальнонаціональному рівні. 

- Які найбільші проблеми може "викрити" новий перепис населення ?

- Найбільша проблема наразі -  в самому проведенні перепису. Чимало людей живуть не за місцем реєстрації і треба їх переконати, що ніхто не буде на них "доносити". Квартири здають, як правило, без усіляких угод - скільки молоді приїхало до Києва на навчання, знімають житло і живуть без реєстрації? Треба пояснювати, що ніхто не буде їх за це "пресувати". Якщо не переконати - то перепис буде вкрай неточним. 

А виявити - наскільки нас стало менше. Наскільки змінилася структура населення. Наскільки воно постарішало. І це, звісно, не дуже приємні факти. 

До речі, найкращі інтерв’юери для цього - жінки передпенсійного або молодшого пенсійного віку. Вони, як правило, дуже ретельні, цінують свій підробіток. Вони мають вільний час і їх не бояться пускати у квартири.

Тим часом у Європі

Тим часом у країнах Північної Європи, наприклад, Данії чи Фінляндії, запроваджено механізм використання адмінрегістрів при переписі даних, що дозволяє не ходити по домівках з анкетами і суттєво економити на даній процедурі як кошти, так і час респондентів. 

Оскільки дані регістрів доступні постійно, перепис можна проводити щорічно. Однак для отримання найбільш точної інформації необхідна чітка взаємодія між різними адміністративними інстанціями і жорсткий юридичний контроль, адже кожен із регістрів містить обмежений перелік даних.  

Тим часом в Іспанії, Естонії, Італії, Латвії, Литві та Чеській Республіці при переписі населення використовують поєднання регістрів із суцільним (стандартним) перерахунком населення. Такий спосіб має ряд переваг: комбінуючи інформацію із регістрів, та зібрану безпосередньо у респондентів на місцях, є можливість контролювати відповідність даних у регістрах і покращувати їх якість. До того ж, інформація із різних джерел при переписі у результаті виявиться більш точною. 

У Франції ж розробили свою систему. Так, там з 2004 року діє "послідовний" перепис. Муніципалітети з чисельністю населення менше 10 тисяч людей розбиті на п'ять груп, і кожен рік в одній з груп проводиться суцільний перепис. У муніципалітетах з більшою чисельністю населення щороку проводиться вибірковий перепис в 8% житлових приміщень. За 5 років таким чином повністю переписується населення дрібних комун і 40% населення великих, що разом становить приблизно 70% всього населення країни і забезпечує солідну інформаціцну платформу не лише на загальнонаціональному, а і на місцевому

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme