Пам'ять про Героя з Хмельниччини, комбата 72-ки Андрія Жука, увічнили в камені неподалік Волновахи

Про це Depo.Хмельницький повідомив офіцер прес-центру Оперативного командування "Північ" Віталій Кирилов.

На вшанування полеглих бійців 72 ОМБр та освячення пам'ятника майору Андрію Жуку "Мауглі"(народився і виріс у селі Кам’янка Городоцького району Хмельницької області) військовослужбовці приїхали здалеку: з Херсону, Одеси, Запоріжжя, Кривого Рогу. Дехто прибув просто з фронту, з-під Мар'їнки і Пісків. Прибули також працівники Волноваського райвійськкомату, волонтери, представники місцевої влади.

"Віковічний степ завмер, дослухаючись до молитви колишнього батальйонного "батюшки" о.Василя, та спогадів побратимів Героя," - розповідає армієць.

"Я не знав Андрія за життя, але з того, яким злагодженим, дружнім і добре навченим був його батальйон, я зразу побачив, що мій попередник був неабиякою людиною", - зазначає підполковник Олександр Охріменко, який в 2016 році прийняв 3 батальон після загибелі "Мауглі" і воював з ним в 16-17 роках під Авдіївкою.

Приїхав також командир батальону 24 ОМБр Юрій Капустяк. Молодий офіцер разом з колишнім розвідником 72 ОМБр Володимиром Литвином прибув вшанувати пам'ять свого старшого товариша, який теж свого часу вчився у Львівській Академії Сухопутних військ і віддав життя за Україну саме в той рік, коли Юрій закінчував навчання. 

Полковник Шалімов, комісар Волноваського райвійськкомату, чиї підлеглі з власної ініціативи допомогли змурувати майданчик і власноруч встановили пам'ятник, розповів, що пам'ять полеглих бійців у Волновасі вшановується постійно, що багато військовослужбовців 72 бригади лишились у Волновасі, яка стала їм рідною. Близько 500 чоловіків і жінок з Волноваського району пішли служити в лави ЗСУ за ці роки, а дехто і віддав життя за волю свого народу і повернення загарбаних ворогом рідних міст і сіл. 

Бійці підрозділу, що зараз стоїть тут, і які допомагали встановлювати пам'ятник, виділили на меморіальний мітинг салютну групу. З передових позицій бійців знімати не стали, дали стрільців зі взводу забезпечення: ті, хто на мінусах, були зайняті, забезпечували тишу на час проведення заходу. Минулого тижня вони гарно вгамували ворога, спаливши у нього автівку і нанісши втрати у живій силі. І от над диким степом тричі лунає військовий салют.

Після освячення пам'ятника і молитви учасники вшанувань перемістилися в найближчу до Богданівки Новогнатівську школу. Учні та вчителі вразили вміням відчувати суть подій, передати біль і трагедію війни. Не всі вміють це навіть у прифронтових школах, навіть не всім дорослим це дано.

"Чесно скажу: ми плакали. Всі. І я, і дівчата-журналісти, і капелан о.Василь, і навіть військові - здорові мужики, що пройшли немало бойових дій, мали поранення і втрачали товаришів. Особливо, коли діти підняли руки і заспівали: "Нам потрібне синє небо... миру нам сьогодні треба!", - розповідає організатор встановлення пам'ятника і учасник вшанувань, старший офіцер прес-центру оперативного командування "Північ" лейтенант Олена Мокренчук.

"Дивний збіг: в цій школі зараз 28 учнів. Рівно стільки ж, скільки втратила в боях 72 бригада під Волновахою, за 2,5 роки бойових дій. Так, наче кожне дитя тут має особистого Янгола-Охоронця з числа наших полеглих Героїв, - додає вона.

Вчителі згадували, як військовослужбовці бригади допомагали школі в найтяжчі дні, як привозили дрова для опалення, продукти годувати дітей, як склили вибиті вибухами вікна, як разом святкували у відремонтованій школі... Називали імена кожного, хто допомагав, називали точні дати і кількість допомоги. Три роки минуло - а вони й досі пам'ятають кожного в обличчя.

"Бійці 72 бригади були найрідніші для нас, такими і залишилися," - зізнаються вчителі і діти і просять передати особливу подяку тодішньому командиру 1 роти Андрію Царенку.

Завершилися меморіальні заходи у Волновасі, в краєзнавчому музеї. Гості оглянули експозицію, присвячену 72 бригаді та іншим підрозділам; разом з колишнім командиром, а нині начальником штабу оперативного командування "Південь" генерал-майором Андрієм Соколовим пригадали визначні події 2014-2016 років під Волновахою. Мер Волновахи Іван Лубінець від імені всіх мешканців міста подякував 72 бригаді за захист і запропонував здійснити давню мрію ветеранів бригади: назвати одну з вулиць Волновахи іменем славної 72 ОМБр та іменем майора Андрія Жука (комбата "Мауглі"). 

Передано в музей також і карту волонтерської групи "Солдатська пошта", яка висіла два роки у волонтерському центрі - а зараз, зі свіжими позначками колишніх бійців про пережиті пригоди, передана на довічне зберігання в експозиції, присвяченій бойовим діям 72 ОМБр.

Нагадаємо, днями у Хмельницькому районі відкрили стелу на честь загиблих воїнів-лісівників.