Падіння Су-27 під Вінницею: Чому сталась трагедія

Всі фото – 831 бригада тактичної авіації

Страшна новина надійшла вчора з Вінницької області: поблизу села Пагурці Хмільницького району впав військовий літак, серед уламків якого було виявлено тіла двох загиблих людей.

Згодом стало відомо, що мала місце авіакатастрофа винищувача Су-27УБ Повітряних сил ЗСУ, яка сталась під час виконання навчально-бойового польоту у межах багатонаціональних авіаційних навчань "Чисте небо-2018" в районі селища Уланів (між населеними пунктами Бердичів та Хмільник).

Давайте для початку зрозуміємо, що це за літак.

Су-27 (кодове позначення НАТО – "Flanker") – це радянський, а потім російський, важкий багатоцільовий високоманевровий всепогодний винищувач четвертого покоління. Розроблений він був в ДКБ Сухого і у 1982-му році прийнятий на озброєння Радянських ВПС. Станом на сьогодні ця модель винищувача знята з виробництва, однак вже випущені літаки експлуатується в 14-ти країнах світу – переважно це країни колишнього "соцтабору".

В Україні літак Су-27 спільно із літаком МіГ-29 є основним літаком винищувальної авіації вітчизняних ВПС та використовується для боротьби з літаками, вертольотами та крилатими ракетами супротивника у повітрі, а також ураження наземних (морських) об'єктів.

Читайте також: Пролонгація хламу: Що дасть Україні модернізація старих МіГ-29.

Після розпаду СРСР, який мав 513 машин цього типу, Україна отримала 67 літаків Су-27 різних модифікацій, однак до 2017-го року в силу різних причин та обставин "дожило" лише 35 одиниць.

Місця дислокації Су-27 в Повітряних силах України:

- 39 бригада тактичної авіації – Озерне, Житомирська обл.

- 831 бригада тактичної авіації – Миргород, Полтавська обл. (саме цій бригаді належав літак, що розбився).

Що стосується безпосередньо Су-27УБ (він же "Flanker-С" за класифікацією НАТО), то це двомісна навчально-бойова модифікація бойового винищувача Су-27, яка серійно випускається з 1986-го року.

Якщо говорити про Україну, то Су-27УБ має досить неоднозначну історію: 24 липня 2002-го року під час виконання демонстраційного польоту на аеродромі спільного базування "Львів" сталася авіакатастрофа, більш відома як Скнилівська трагедія. Тоді літак Су-27УБ врізався у натовп людей, які зібрались на аеродромі спостерігати за авіашоу, внаслідок чого загинуло 77 осіб.

Але й Скнилівська трагедія була не першою авіакатастрофою літаків цього типу. Ще раніше, 24 квітня 1992-го року Су-27УБ розбився під час показового виступу у Миргороді. Тоді причиною було названо помилку пілотів, один з яких загинув, а інший успішно катапультувався. На щастя, тоді обійшлося без жертв серед цивільного населення.

Однак, заради справедливості варто відзначити, що розбиваються вони не лише в Україні. За весь час у світі зафіксовано 28 авіакатастроф Су-27УБ, більшість з яких приходяться на літаки ВПС Росії.

Менше з тим, трагедія сталася і варто спробувати розібратись в обставинах, які могли до неї призвести.

Через кілька годин після першої новини про авіакатастрофу, з'явилась деякі подробиці. Зокрема, стало відомо, що у результаті падіння літака ПС ЗСУ Су-27УБ загинув військовий льотчик 1-го класу полковник Іван Петренко, який брав участь у спільних польотах українських авіаторів та готував льотний склад. У момент трагедії полковник Петренко відводив літак від жилих будинків... Цю інформацію повідомив благодійний фонд "Повернись живим" на своїй сторінці у Facebook.

Разом з полковником Петренком загинув військовослужбовець Нацгвардії США (US National Guard) – це підтвердили також і у ВПС США.

Інші джерела повідомляють, що полковник Іван Петренко був заступником командира по авіації і заступником глави Повітряного військового командування "Схід".

За інформацією "Повернись живим", винищувач Су-27УБ, який зазнав авіакатастрофи, був технічно справний та проходив капітальний ремонт кілька місяців тому. Цю інформацію також підтвердили і офіційні джерела.

"Цей літак протягом навчань "Чисте небо-2018" брав безпосередню участь, майже щодня виконував польоти і те, що літак був несправний або були якісь неполадки, такого факту не було... Сьогодні він здійснював обліт району виконання завдань", – повідомив для ЗМІ представник командування.

Тим часом, Depo.ua вдалося знайти статтю з журналу "Flight" за лютий 1999-го року, у якій американський пілот ділиться враженнями від польоту на Су-27УБ спільно з російським колегою.

"Це звучить так дивно: два пілоти, маючи дуже обмежені можливості в усному спілкуванні, будучи ще пару годин тому чужинцями, сіли в дві різні кабіни дуже складного винищувача, який для одного з них є абсолютно стороннім, з наміром летіти разом", – відзначив американець.

Він також назвав основні відмінності даного літака від американських аналогів і незручності, які ці відмінності спричиняють непідготовленим пілотам.

"На відміну від літаків, на яких більшість з нас звикли літати, і на яких символ на приладі нерухомий, а штучний горизонт рухається, авіагоризонт Су-27-го влаштований протилежно: штучний горизонт нерухомий, а символ літака рухається. У наших приладах штучний горизонт завжди залишається паралельним до істинного горизонту. Якщо ми робимо в хмарах крен 30 градусів до штучного горизонту, то, вийшовши з хмари, ми маємо крен 30 градусів, як до штучного, так і істинного. На Су-27 ж, як і на інших російських літаках, штучний горизонт зафіксовано щодо планера, а символ рухається. Вийшовши з хмари з креном в 30 градусів, пілот виявить, що штучний горизонт знаходиться під кутом в 30 градусів до істинного, а символ літака під кутом 30 градусів до штучного. Це поміщає символ літака на приладі під кутом в 60 градусів до істинного горизонту. При нахилі в 90 градусів символ перевертається по відношенню до істинного горизонту. На мою думку, це не найкращий метод підтримки просторової орієнтації", – відзначав американець.

Також американський пілот акцентував увагу, що в Су-27УБ реакція літака на рух ручки управління дещо уповільнена, у порівнянні з американськими літаками.

Ми не просто так наводимо цю інформацію – на наш погляд, вона багато що пояснює. Адже логічно припустити, що під час військових навчань в одну кабіну американського пілота і українського досвідченого аса з навиками льотного інструктора посадили не для того, щоб показати гостю з США панорамні краєвиди українського Поділля – в тій чи іншій мірі американець мав би брати участь в керуванні літаком – адже на те вони і навчання.

Також, враховуючи інформацію про повну справність даного літака, важко віриться у те, що український військовий льотчик 1-го класу у званні полковника, який раніше неодноразово брав участь у спільних польотах українських авіаторів та готував льотний склад, міг не впоратись з керуванням літака, який знав як свої п'ять пальців.

Швидше віриться в те, що під час виконання одного з навчальних елементів не впорався з керуванням незвичної для себе 24-тонної бойової машини американець, а український пілот намагався врятувати ситуацію, але зумів лише відвести літак від житлових будинків.

Але, повторюсь, це лише припущення, які базуються на загальнодоступній інформації та логіці. Як було насправді – з'ясує відповідна міжнародна комісія, звіт якої напевно буде оприлюднено. А поки що радимо подивитись цікаве відео, оприлюднене кілька днів тому.

Читайте також: "Чисте небо-2018": Як українська та американська авіація Росію лякатиме.