Обшуки в УПЦ: СБУ нищить "русскій мір" чи займається "спортивною рибалкою"?

Все, що треба для закриття. Що знайшла СБУ у церковників

Протягом цього тижня співробітники Служби безпеки України і Національної поліції навідалися до кількох монастирів та єпархій УПЦ у Києві, на Рівненщині, а учора — на Буковині. У столиці завітали до Києво-Печерської Лаври. Скрізь пильні очі спецслужбістів побачили багато цікавого — від проросійської літератури, методичок і документів окупантів до підозрілих осіб, ряжених у попівські ризи. А під час обшуків у Чернівецько-Буковинській єпархії в митрополита знайшли російський паспорт, а в архімандрита — юнака в ліжку.

За даними слідства, представники РПЦ ставили завдання українським попам займатися дезінформацією щодо суспільно-політичної обстановки в Україні та ситуації на фронті. Зокрема, вимагали заперечувати збройну агресію росії, розповідати про нібито утиски "московської церкви" тощо. Під час огляду комп’ютерів керівництва єпархії виявили фотокопії посвідчень рашистів, які воювали проти України. Серед таких документів — посвідка "героя росії", підписана Сергієм Шойгу. У межах кримінального провадження за частиною 2 статті 111 (державна зрада) тривають процесуальні дії. Отже, громадськість ще дізнається багато цікавого про зрадливе нутро батюшок московського патріархату. Але чи буде рішення стосовно заборони діяльності цього осередку "русского міра", чи нинішня активність СБУ всього лише "спортивна рибалка" — впіймали, показали, відпустили?

Depo.ua неодноразово звертав увагу на той факт, що припинення діяльності в Україні УПЦ залежить від політичної волі, що ж до варіантів, у який саме спосіб це зробити, то їх кілька — від прийняття відповідного закону Верховною Радою до рішення Радбезу України. Депутати-"слуги" навіть пропонували відібрати Лаври в УПЦ і передати ПЦУ. Проте далі балачок представники влади не йдуть. У той же час невирішеність питання підштовхує місцевих депутатів забороняти діяльність УПЦ в свої регіонах, що є не зовсім законним, або звертатися щодо цього до вищих органів влади. Останньою за часом закликала президента, парламент та уряд заборонити діяльність УПЦ Вінницька облрада. На Вінничині, нагадаємо, СБУ взялася за проросійського митрополита Тульчинського і Брацлавського Іонафана (Єлецьких). Він став першим серед високих сановників, чия діяльність цієї осені привернула увагу наших спецслужб. Після нього з обшуками приходили до Кіровоградської єпархії, на чолі якої стояв митрополит Іоасаф. Показовий момент: після обшуків, проведених ще у жовтні, ні в Києво-Печерській Лаврі, ні в єпархіях УПЦ навіть не спробували прибрати відверто проросійську літературу. Чому? Митрополит Онуфрій та його підручні свято переконані в тому, що жодного покарання ні комусь персонально, ні всій їхній церкві не буде.

Своїх не здаємо. Про що говорили на синоді

Про це свідчить і синод УПЦ, проведений як раз після візиту СБУшників до отця Павла (Лебедя) в Лавру та до Корецького і Зимненського монастирів. Подивимося на його рішення. Згаданого митрополита Іосафа звільнили з Кіровоградської єпархії та — зробили вікарієм Київської митрополії. Про Тульчинського Іонафана не згадували. Отця Павла (Лебедя) залишили керувати Києво-Печерською Лаврою. Чим дали зрозуміти: обшуки СБУ їм не страшні. Митрополита Ізюмського і Куп’янського Єлисея, який вітав окупантів, а потім разом із ними втік до росії, не засудили, а просто звільнили від керівництва єпархією і почислили на спокій. Окрім кадрових питань синод прийняв заяву, в ній не оминув і тему обшуків. Онуфрій і наближене до нього коло називають "штучними, недоведеними та безпідставними" звинувачення деяких священнослужителів у колабораціонізмі. За версією синоду, священики, які залишились на окупованій території України, не колаборанти, навпаки, вони "роблять усе можливе, щоб наш український народ вижив там, де війна нищить шанси для людського життя".

Згадавши про обшуки і кримінальні провадження, синод наполягає на "об’єктивності дій правоохоронців". Слідство має бути неупередженим і не супроводжуватись бездоказовими звинуваченнями, йдеться у заяві зібрання перших осіб церкви. Вони також традиційно обурюються "незаконною практикою перереєстрації парафій та силовим захопленням храмів".

Законом, Радбезом чи судом. Як боротися з УПЦ, яка вірить у свою безкарність

Поки у високих владних коридорах вагаються з політичним рішенням, до парламенту внесли черговий законопроект про заборону УПЦ. Цього разу авторами стали нардепи "Європейської солідарності". Документ передбачає повну заборону будь-яких релігійних організацій та установ, які входять до складу чи визнають у будь-якій формі підлеглість у канонічних, організаційних, інших питаннях РПЦ. Нагадаємо: це не перший законопроект, яким законодавці хочуть заборонити діяльність УПЦ, проте йти шляхом надмірної політизації — шкідливо. Прийняти закон можна, але як його виконати? Та ще й в умовах війни. Силою викидати попів з храмів і монастирів і навкулачки сходитися з паствою? Не виключено, є ті, хто не проти, аби Онуфрія та компанію обміняли на наших захисників. Як Медведчука. Але для цього спочатку треба довести їхню провину, засудити. Є окремі клірики, які підозрюються у колабораціонізмі, та більшість — ні. Тому емоції тут зайві.

Кращий варіант, аніж приймати закон, — за фактом значної кількості кримінальних проваджень та на прохання органів місцевого самоврядування призупинити діяльність УПЦ рішенням Радбезу. До завершення слідства. Також не бездоганне рішення, бо незрозуміло, на яких правах священики цієї конфесії лишатимуться на насиджених місцях. Але воно дасть змогу зняти соціальну напругу. І підштовхне процес переходу парафій до ПЦУ.

Третій варіант — звернення до суду. Такий шлях тривалий, але він хороший тим, що протягом судового засідання громадськості стане відомо стільки вражаючих подробиць, що залишатися прихожанином даної церкви може стати просто соромно.