Новий, однак не реалістичний: Вступив в дію закон "Про соціальні послуги"

З 1 січня 2020 року вступив в дію новий Закон України "Про соціальні послуги" № 2671. Він, ще задовго до його прийняття, був названим революційним в сфері соціального забезпечення, передає Depo.Хмельницький.

Закон вводить безліч нововведень як в системі організації, так і в системі надання послуг. Та ще у минулоріч на засіданні секції АМУ з питань соціального захисту населення у Хмельницькому прийняли звернення до керівництва держави щодо неможливості його реалізації. Адже ще не прийнятті Урядом та Міністерством нормативно-правові акти, які дозволять на місцях реалізовувати сам закон. Його впровадження нині неможливе без часткового порушення законодавства. 

В Асоціації міст України зазначають, що відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Критична ситуація, яка склалась із впровадженням Закону України про соціальні послуги № 2671, унеможливлює його реалізацію без часткового порушення законодавства. Наведена нижче інформація не створює нові норми права, а лише вказує на прогалини нормативно-правових актів та недосконалість чинного законодавства в сфері соціального забезпечення.

Цей Закон ще задовго до його прийняття на місцях "охрестили" революційним в сфері соціального забезпечення. Дійсно, він вводить безліч нововведень як в системі організації, так і в системі надання послуг. Зокрема:

– розподіляються повноваження між органами державної влади та місцевого самоврядування – законом визначено 3 рівня відповідальних органів: державний (Мінсоцполітики, Державна соціальна служба), регіональний (обласний, м. Київ та Севастополь), місцевий (місто обласного значення, район, ОТГ);

– вводяться базові соціальні послуги – 17 соціальних послуг, отримання яких гарантується на місцевому рівні кожному громадянину;

– запроваджується ведення випадку – структурована система надання соціальних послуг, яка починається з аналізу заяви та оцінки потреб і закінчується оцінкою якості надання послуг;

– передбачаються екстрені (кризові) соціальні послуги – послуги, які надаються невідкладно у зв’язку з загрозою життю та здоров’ю та до яких не застосовується ведення випадку;

– запускається Реєстр отримувачів і надавачів соціальних послуг – автоматизована система, яка полегшить організацію роботи щодо надання соціальних послуг;

– створюється класифікатор соціальних послуг – нормативно-правовий акт Мінсоцполітики, який визначає перелік соціальних послуг, що надаються відповідно до Закону.

"Водночас частина нормативно-правових актів, необхідних для надання соціальних послуг, просто відсутня. Уряд та Мінсоцполітики не встигли прийняти усі норми, тому виникають проблеми із практичною реалізацією Закону. В цілому сукупна відсутність підзаконних нормативно-правових актів (більше 10 постанов Кабміну та наказів Мінсоцполітики) ставить під загрозу повноцінне введення в дію нового Закону про соціальні послуги", - кажуть в АМУ. 

У цій ситуації завжди існує варіант не надавати соціальні послуги до моменту затвердження необхідних нормативно-правових актів. Оскільки такі дії матимуть суттєві соціально-політичні наслідки.

Нагадаємо, нетрадиційні способи управління державою та її економікою, що їх сповідує обрана та призначена влада, винесли на поверхню нові ризики у вигляді суперечливої земельної реформи, грандіозних бюджетних дір, незвичної виборчої системи і нестримного поліпшення стосунків з Росією.