Неспівпадіння знань: Чому на Хмельниччині результати ЗНО і "річна оцінка" різняться
В департаменті освіти Хмельницької ОДА "зважили" оцінки й бали з української мови, історії України та математики
На Хмельниччині відбувається як завищення, так і заниження оцінок випускників шкіл. А окремих випадках річна оцінка не лише не відповідає тому рівню, на який учні склали ЗНО, але й "мігрує" на один чи два рівні. Причому найбільша невідповідність річної оцінки та ДПА у формі ЗНО прослідковується з математики та історії України.
У Хмельницькій облдержадміністрації порівняли результати річного оцінювання та незалежного оцінювання з урахуванням трьох основних типів шкіл - міських/районих, сільських з повними класами (5 і більше учнів) та сільських з навчанням за індивідуальною формою (менше 5 учнів).
Так, аналіз результатів випускників районних/міських шкіл, приміром, з української мови засвідчив незначну розбіжність. Початковий рівень знань за результатами річного оцінювання продемонстрували 2,3% дітей, а за результатами ДПА - 3%. На середньому рівні державну мову знають 22,5% (річна оцінка) або 27% (ДПА), на достатньому – 50,2% або 43%, а на високому – 25% або 27%.
При цьому найменша розбіжність показників прослідковується на початковому рівні - усього 0,3%. Найбільша ж розбіжність прослідковується на достатньому (різниця у 7%) та середньому рівнях. Високий рівень показав навіть зростання показника по ДПА на 2%.
Випускники сільських шкіл з тієї ж української мови демонструють зростання розбіжностей у порівнянні з результатами районних/міських шкіл: на початковому рівні предмет знають – 8,8% (за річною оцінкою) або 15% (за ДПА), на середньому – 40,8% або 48,3%, на достатньому – 38,3% або 29,8%, на високому – 12,1% або 7,1%. При цьому найменша розбіжність прослідковується на високому рівні, хоча і становить вона чимало – близько 5%.
У сільських школах з індивідуальною формою навчання, знання з української мови значно відрізняються на всіх рівнях. Випускників, що мають річну оцінку на початковому рівні, було 8,4%, а от їх кількість за результатами ДПА зросла до 16,1%. Збільшена, згідно ДПА, і кількість учнів середнього рівня 54,2% проти 43,9%. Протилежна ситуація – при оцінюванні кращих знань: кількість випускників, що мали достатній рівень за річним оцінюванням, склала 36,8%, а за ДПА вона зменшилася до 25,2%; на високому рівні 11% за річною оцінкою "з'їхали" до 4,5% за підсумками ДПА. Найсуттєвіша розбіжність прослідковується для знань на високому рівні – близько 6,5%.
Загалом чітка тенденція до зростання рівня розбіжності між річною оцінкою та результатом ДПА помітна у школах з різною наповнюваністю. На початковому рівні вона має схильність до збільшення: вдвічі - у міських навчальних закладах, у 2-3 рази - у сільських, у 4 рази - у закладах з малою наповненістю.
На високому рівні знань фіксують зменшення кількості "відмінних" випускників: на 60% - для предметів історія України та математика.
У департаменті освіти ОДА виділили три головні причини низької якості навчальних досягнень учнів Хмельниччини.
Мотивації замало
Посадовці вказують на відсутність в учнів стимулу до навчання та отримання глибоких знань. Як наслідок – пропуски учнями навчальних занять, недостатній рівень розвитку й вихованості, особистісних якостей, необхідних для успішного навчання, а також невмотивований вибір предметів.
Вчительські "прогалини"
Малоефективне планування діяльності закладів освіти призводить до перевантаження старшокласників, браку часу для підготовки до ЗНО, а також неправильних підходів щодо обрання профілю та організації профільного навчання.
Недосконала мережа шкіл
Слабоефективна мережа закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня призводить до різних умов підготовки випускників міських та сільських (особливо з малою наповнюваністю класів) шкіл і розпорошення коштів. До того ж, незадовільна матеріальна база і технічне забезпечення додають свого "мінусового" ефекту освітньому процесу.
Більше новин про події у світі читайте на Depo.Хмельницький