Неспівпадіння знань: Чому на Хмельниччині результати ЗНО і "річна оцінка" різняться

На Хмельниччині відбувається як завищення, так і заниження оцінок випускників шкіл. А окремих випадках річна оцінка не лише не відповідає тому рівню, на який учні склали ЗНО, але й "мігрує" на один чи два рівні. Причому найбільша невідповідність річної оцінки та ДПА у формі ЗНО прослід­ковується з математики та історії України.

У Хмельницькій облдержадміністрації порівняли результати річного оцінювання та незалежного оцінювання з урахуванням трьох основних типів шкіл - міських/районих, сільських з повними класами (5 і більше учнів) та сільських з навчанням за індивіду­альною формою (менше 5 учнів).

Так, аналіз результатів випускників районних/міських шкіл, приміром, з української мови засвідчив незначну розбіжність. Початковий рівень знань за результатами річного оцінювання продемонстрували 2,3% дітей, а за результатами ДПА - 3%. На середньому рівні державну мову знають 22,5% (річна оцінка) або 27% (ДПА), на достатньому – 50,2% або 43%, а на високому – 25% або 27%.

При цьому найменша розбіжність показників прослідковується на початковому рівні - усього 0,3%. Найбільша ж розбіжність прослідковується на достатньому (різниця у 7%) та середньому рівнях. Високий рівень показав навіть зростання показника по ДПА на 2%.

Випускники сільських шкіл з тієї ж української мови демонструють зростання розбіжностей у порівнянні з резуль­татами районних/міських шкіл: на початковому рівні предмет знають – 8,8% (за річною оцінкою) або 15% (за ДПА), на середньому – 40,8% або 48,3%, на достатньому – 38,3% або 29,8%, на високому – 12,1% або 7,1%. При цьому найменша розбіжність прослідковується на високому рівні, хоча і становить вона чимало – близько 5%.

У сільських школах з індивідуальною формою нав­чання, знання з української мови значно відрізняються на всіх рівнях. Випускників, що мають річну оцінку на початковому рівні, було 8,4%, а от їх кількість за результатами ДПА зросла до 16,1%. Збільшена, згідно ДПА, і кількість учнів середнього рівня 54,2% проти 43,9%. Протилежна ситуація – при оцінюванні кращих знань: кількість випускників, що мали достатній рівень за річним оцінюванням, склала 36,8%, а за ДПА вона зменшилася до 25,2%; на високому рівні 11% за річною оцінкою "з'їхали" до 4,5% за підсумками ДПА. Найсуттєвіша розбіжність прослідковується для знань на високому рівні – близько 6,5%.

Загалом чітка тенденція до зростання рівня розбіжності між річною оцінкою та результатом ДПА помітна у школах з різною наповнюваністю. На початковому рівні вона має схильність до збільшення: вдвічі - у міських навчальних закладах, у 2-3 рази - у сільських, у 4 рази - у закладах з малою наповненістю.

На високому рівні знань фіксують зменшення кількості "відмінних" випускників: на 60% - для предметів історія України та математика.

У департаменті освіти ОДА виділили три головні причини низької якості навчальних досягнень учнів Хмельниччини.

Мотивації замало

Посадовці вказують на відсутність в учнів стимулу до навчання та отримання глибоких знань. Як наслідок – пропуски учнями навчальних занять, недостатній рівень розвитку й вихованості, особистісних якостей, необхідних для успішного навчання, а також невмотивований вибір предметів.

Вчительські "прогалини"

Малоефективне планування діяльності закладів освіти призводить до перевантаження старшокласників, браку часу для підготовки до ЗНО, а також неправильних підходів щодо обрання профілю та організації профільного навчання.

Недосконала мережа шкіл

Слабоефективна мережа закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня призводить до різних умов підготовки випускників міських та сіль­ських (особливо з малою наповнюваністю класів) шкіл і розпорошення коштів. До того ж, незадовільна матеріальна база і технічне забезпечення додають свого "мінусового" ефекту освітньому про­цесу.