Найдивовижніший водоспад Хмельниччини залишається поза увагою туристів

Малієвецький водоспад сміливо можна назвати наймальовничішим куточком Поділля, повідомляє Depo.Хмельницький.

В селі зберігся старовинний парк з двома ставками, фонтанами, стилізованою під замкову вежу водонапірною баштою. Але головна атракція Маліївців - 18-метрова скеля з водоспадом і печерним гротом.

Це є справді неймовірно зачудоване місце, яке зрідка приваблює туристів, але більше скаутів і прихильників РУН-віри. В самій скелі є двоповерхова печера. Її прийнято пов’язувати із давнім монастирем та ім'ям народного героя Устима Кармалюка. За легендою, в цій печері переховувався народний месник (а про яку подільськ печеру такого не розказують?), та історія цього дива природи значно давніша та цікавіша - тут був ранньо-слов'янський скельний монастир.

Вважається, що за слов’янських часів тут були язичницькі капища. За легендою, з введенням християнства на Русі сюди з Візантії прийшов монах, і живучи віддалено у бідності таким чином прославляв Бога. Верхня печера – носила ім’я Різдва Іоанна Предтечі. Нижня – св. Онуфрія. Там стояла статуя цього святого. Як Монастир було зруйновано в часи Хмельниччини і відновлено у 1708 році, як василіанський, подільським суддею Пепловським.

Вода до вершили скелі подавалася до водоспаду старим дерев'яним водогоном. В радянські часи водогін прогнив. Щоб врятувати його, лікар Малієвецького дитячого санаторію, якій розташований у палаці, Олександра Соколова на отриману премію 400 рублів купила металеві труби, замінима водогін і водоспад почав знову "працювати".

Сам же палац Орловських по красі, довершеності, витонченості, гармонії є поза конкуренціює решти подільських резиденцій.