На порозі літа: Що цьогоріч обіцяють у найзачарованішому місці України – Бакоті

Що цікавого і перспективного в плані відпочику підготували цьогоріч на Бакоті Depo.Хмельницький розповів один із натхненників розвитку цього курорту Сергій Толстіхін.

Найбільш відома Бакота двома речима: чоловічим скельним монастирем і особливим мікрокліматом. Чоловічий скельний монастир вперше згадується ще 1362 року. За переказами, його заснував творець Києво-Печерської Лаври преподобний старець Антоній. Бакотський скельно-печерний Свято-Михайлівський монастир височить на 70 метрів в урвищі берега, на середній терасі стрімкого схилу Білої гори, що підноситься над Дністром на 130 м. Урвище утворене твердими сілурійськими вапняками, в яких Дністер прорізав каньйон глибиною до 120 м. 

За даними метеорологів, у цьому районі існує своєрідний унікальний мікроклімат — середньорічна кількість тепла на 1 кв. м тут рівнозначна ялтинській, а скелі й ліси захищають узбережжя Дністра від північних повітряних потоків. Мальовнича природа і романтичний імідж цих місць приваблюють сюди численні потоки паломників і мандрівників. 

"Один із перших проектів, який уже вдається реалізувати – культура on/off. Бакота – одне із п'яти місць на Хмельниччині, куди ми привозимо музичні гурти. Сюди приїзджає уже в перші дні літа "Гуляй город" і "Морфес", – розповідає Сергій. – Зніматимемо на Бакоті музичні кліпи, що транслюватимуться по всій Україні".

Таким чином, насамперед, планується поширити впізнаваність Бакоти тереторією всієї країни, зробити її впізнаваною та привабливою через музикантів. В рамках проекту планується відзняти й кілька інноваційних матеріалів. Серед них – сферичні панорами, в 360° та створення ютуб-каналу задля промоції території.

Свого часу це зробив український співак Сергій Бабкін. Візуалізація його пісні "Де би я" – це захоплюючі місця у Кам’янець-Подільському, Хотині та затоплене село Бакота. Ролик знято у стилістиці романтичного роадмуві – про свободу жити тут і зараз. Про подорож, у якій міцнішають почуття та народжується натхнення, про емоції, якими так радісно ділитися. Власне такі емоції притаманні Бакоті.

Запрацював нещодавно тут туристично-інформаційний центр, який розташований поблизу оглядового майданчика скельного монастиря. У центрі можна ознайомитися з варіантами ночівлі, відпочинку, місцевими родзинками, цікавими екскурсіями, придбати послуги і товари локальних виробників та перепочити від мандрівок. 

Як каже Сергій, в селі Гораївка поблизу Бакоти є стара закинута школа – її перетворюють зараз на мистецький арт-простір. Сюди зможуть приїзджати різного ґатунку митці, музиканти, художники, поети і там у хостелі вони відпочиватимуть та надихатимуться на нові шедеври.

Уже з 10 по 20 червня у Бакоті зберуться 15 художників на пленер. Планують їхні роботи згодом виставити на аукціон, а зароблене знову вкласти в облаштування старої школи. 

"Ще один наш проект – Дім Мандрівника. Ми відкриваємо еко-садибу, яку перетворюємо у майстерню. Тут туристів, і дорослих, і дітей, чекають різноманітні майстер-класи, – ділиться перспективами курорту Толстіхін. – Буде тут і кав'ярня з різними крафтовими місцевими смаколиками, як от міні-хамон з індички по-бакотськи, гораївський будз з бакотськими приправами, наливки з місцевих ягід та фруктів та еко-солодощі."

Для любителів активного відпочинку тут діє зелений маршрут "Легенди Пониззя" територією Староушицької громади. Це і піший маршрут, і вело-, що пролягає найцікавішими історичними, природніми та гідрологічними місцинами.

"Адже Бакота – унікальне місце з довжелезною історією. Колись це було величне місто, площею майже як третина Києва, – ділиться історією Сергій. – У ті часи ще не було ані Кам'янець-Подільського, ані Львова. В епоху Київської Русі Бакота була важливим торговельним портом на Дністрі. За довгу історію вона належала різним державам, піддавалась руйнуванням і пожежам, але кожен раз відновлювалося знову, допоки не настав 1981 рік, коли, будуючи ГЕС, затопили села. За шість років під воду пішло кілька десятків сіл."

Історія щедро обдарувала цей край багатим і неповторним минулим, а природа – красою та різноманітністю. На території Поділля в кембрійський та силурійський періоди (550-440 млн. років тому) було море. І сьогодні його донні горизонтальні утворення добре видніються на схилах Бакотської затоки. Особливої уваги заслуговує висока кам’яна скеля на березі Дністра – "Курник", про яку місцеві жителі говорили з особливою повагою, бо, за їхніми словами, описана вона в поемі Пушкіна "Руслан і Людмила". Урочище Курник у Бакоті завжди порівнювалось із місцем, що мало неабияку природну силу і берегло в собі чимало незвіданих таємниць. 

Як каже наш закоханий у Поділля співрозмовник, переважна більшість туристів, що відвідують цей край, зупиняються на дачах у Бакоті, максимум – з'їздять глянути Бакотський монастир. А ця земля має насправді дуже багато принад, і вініз командою готові показати туристам усі цікавинки.