На Хмельниччині досліджували одну печеру, а знайшли іншу (ФОТО)

У Городу тривають археологічні дослідження. Як повідомив керівник розкопок, кандидат історичних наук Павло Нечитайло, у Хмельницькій області за сприяння місцевих громад археологічні дослідження відбуваються лише в Кам’янці-Подільському, Полонному та Городку, передає Depo.Хмельницький з посиланням на Glavcom.

Голова Городоцької громади Неоніла Андрійчук пояснила, що археологічні дослідження замовлено, аби уточнити вік міста (реальний вік Городка досі викликає дискусії), пролити світло на ранній етап його історії та уточнити розташування низки давніх пам’яток, зокрема городоцького замку.

У межах археологічних розкопів досліджено печеру, що розташована посеред крутого схилу чималої гори упритул до старого "нижнього замчища", одразу під "верхнім замчищем". Кажуть, що це одна з найбільших печер у долині Смотрича. Її довжина сягає близько 16 метрів. У порівнянні з надзбручанською "Атланидою" (майже 7,5 км) це не вражає, але для берегів саме Смотрича – нівроку.

"З погляду археології майданчик перед печерою нас зацікавив кількома аспектами, – пояснює історик. – Печера розташована упритул до замчиська. До Смотрича звідси всього якась сотня метрів. Майже поруч б’є потужне джерело, ще й теплий східний схил. Вхід до печери розміщений на пристойній кручі, що убезпечує від ворогів. Усе це в комплексі досить привабливе для проживання".

Знайшли й прохід до ще однієї, раніше нікому невідомої вертикальної печери-колодязя, чи, можливо, вертикальний прохід до якогось підземного коридору. Однак знайдений отвір розширювати не стали, як навіть не зробили спроби хоч якось дослідити нововідкриту печеру – такі об’єкти не є предметом дослідження звичайних археологічних експедицій. Однак, печеру включать до до туристичних принад Городка.

Разом з тим, з точки зору археології результат не вразив: "На початку робіт трапилися фрагменти кераміки, що датуються від кінця XІII до початку XV століть та належать до часів Великого Князівства литовського, найвірогідніше коли Поділлям володіли князі Коріатовичі. Але то були явно предмети, що потрапили сюди з верхньої частини гори де розташована найдавніша, верхня частина замку. Далі, під завалом каміння та ґрунту, що утворилися внаслідок кількох обвалів карнизу гроту та зсувів з верхівки гори, був виявлений рівний майданчик зі слідами вогнища посеред нього. На жаль, в цьому шарі жодних артефактів не виявилося. Що це за вогнище та якого періоду сказати не беруся навіть гіпотетично", – уточнив Павло Нечитайло.

На цьому дослідження у цій локації припинили – потрібно було виймати великі об'єми скельного ґрунту, що повністю зруйнувало би сучасний вхідний майданчик до печери і пам’ятка втратила би туристичну привабливість.

Вже зараз є приблизний план "Історичної стежки Городка", що включатиме в себе шановане з прадавніх часів цілюще "Джерело св. Анни", рештки дзвіниці костелу св. Анни (XVІІІ ст.), печеру, щойно відкриті і до цього невідомі рештки мурувань Городоцького замку та оглядовий майданчик, з якого відкривається найкрасивіша панорама міста.

Нагадаємо, у Городку відкрили інноваційний музей, що працюватиме одночасно у декількох напрямках.