Адміністративна мапа України наполовину зміниться вже до кінця року

До кінця цього року понад 50% адміністративної карти України складатимуть об'єднані територіальні громади, повідомляє Depo.Хмельницький з посиланням на "Дзеркало тижня".

Вже сформовані 413 тергромад, 366 з яких уже діють. Експерти з питань децентралізації влади запевняють громадськість, що реформа місцевого самоврядування і територіального устрою - одна з найуспішніших в Україні. Але для того, щоб об'єднані громади могли економічно розвиватись і надавати мешканцям якісні послуги, слід усунути чимало законодавчих, фінансових та організаційних перешкод, а головне створити передумови для подальшого розвитку ОТГ, адже надалі державна підтримка лише скорочуватиметься.

До здобутків децентралізації її прихильники відносять істотне зростання доходів місцевих бюджетів. Важко не погодитися. Так, доходи бюджетів громад після об'єднання зросли в декілька разів. Наприклад, бюджет великої Волочиської ОТГ, що на Хмельниччині, до якої увійшло аж 40 населених пунктів із 34 тисячами населення, торік зріс у 3,5 рази (порівняно з 2015-м) - до 79 млн грн.

Показовий факт: навіть у невеличкій Козлівській громаді Тернопільщини з 5 населеними пунктами і 4,6 тис. мешканців, 2016 року власні доходи бюджету становили 12 млн грн, а цього року очікуються на рівні 17 млн.

Чи не найвагомішим чинником все ж є тут бюджети розвитку, тоді як раніше майже всі видатки спрямовувались на поточні потреби, точніше - на проїдання.

Досвід Хмельниччини засвідчив: обласній владі вдалося відпустити у вільне плавання спроможні об'єднані громади. Тут ОТГ здебільшого є достатньо великими, як за територією - в середньому понад 315 км², так і за кількістю населення - понад 13 тис. мешканців.

Спроможність підтверджують цифри державної субвенції на формування інфраструктури об'єднаних громад, яка розраховується в залежності від території громади та кількості сільського населення в ній з рівною вагою цих факторів.

2016 року 22 ОТГ Хмельницької області отримали понад 216 млн грн, тоді як 26 ОТГ сусідньої, Тернопільської, отримали лише 141,5 млн. Щоправда, в Хмельницькій області було реалізовано 195 проектів, а на Тернопіллі - аж 228.

Схожа картина державної підтримки об'єднаних громад вималювалася і цього року: 36 громадам Тернопільщини передбачено виділити 115,5 млн грн інфраструктурної субвенції, а 26 громадам Хмельницької - 167 млн.

Та загалом життєздатність багатьох об'єднаних територіальних громад і надалі залишається ключовою проблемою. Закон про приєднання до вже існуючих громад народні депутати нарешті ухвалили, але нові населені пункти не квапляться приєднуватися до вже створених громад.

Яскравий приклад: нинішнє керівництво Козлівської ОТГ зверталося з пропозицією про об'єднання до 11 сільських рад, але тільки 4 з них дали згоду. Ця громада не дотягує до спроможної.

Її голова Володимир Колісник переконує: "Більшість сільських голів, до яких ми зверталися, захотіли зберегти свою владу і посаду. Хоча після об'єднання вони б залишилися старостами сіл із тією ж зарплатнею. Вони далекі від розуміння, що добровільність раніше чи пізніше закінчиться, і Верховна Рада буде змушена затвердити новий адміністративно-територіальний устрій України з чітко визначеними центрами і територіями громад".

Так, врешті-решт, зробили свого часу у сусідній Польщі. Бо не можуть упродовж багатьох років співіснувати території з громадами об'єднаними і необ'єднаними, в яких різні повноваження і вражаючі відмінності в розвитку.

Голови і депутатський корпус об'єднаних громад розуміють, що державна підтримка триватиме максимум до п'яти років, щороку зменшуючись. Уряд уже подав тривожний сигнал: цього року Кабмін з великим запізненням, аж 7 червня, затвердив розподіл субвенції на формування інфраструктури об'єднаних громад у обсязі 1,5 млрд грн з яких 1 млрд належить виділити зі спецфонду держбюджету. Значна частина цих коштів має утворитися за рахунок конфіскації грошей і майна, здобутих корупційними діяннями. А це джерело наповнення видається доволі туманним.

Об'єднані громади, які стартували 2016 року, отримають вже менше коштів, ніж торік, бо потрібно виділяти гроші новим громадам. Втім, ще 11 травня Кабмін розподілив понад 1 млрд грн на соціально-економічний розвиток окремих територій, тобто субвенцію, яку на власний розсуд визначають народні депутати. Дещиця цих фінансів таки надійде на добудову, ремонт чи реконструкцію об'єктів у об'єднаних громадах, проте ОТГ вже слід розширювати власні джерела наповнення бюджету, бо надалі фінансування лише скорочуватиметься.

Наприклад, на території Гуменецької громади Хмельниччини (21 населений пункт, 13 тис. населення) розташовані промислові гіганти: ПАТ "Подільський цемент", птахофабрика "Авіс", чотири великі сільгосппідприємства і майже сотня дрібних фірм, від яких місцевий бюджет щорічно отримує десятки мільйонів гривень у вигляді ПДФО.

Але не всі громади мають на своїх землях великі чи хоч середні підприємства.

Наприклад, у Золотопотіцькій громаді, що на Тернопільщині, (11 населених пунктів, 11 тис. населення) індустрії немає взагалі. Сьогодні тут діють лише два сільгосппідприємства, і найближчим часом, на жаль, створення нових не передбачається. Як далі розвиватись ОТГ - не знає ніхто. Керівництво іншої громади - Козлівської - всі надії покладає на відновлення у 2018-му роботи реконструйованого цегельного заводу і вирішення на державному рівні долі спиртової галузі, бо наразі спиртозавод у селищі працює на півсили, а громаду, якщо промисловість не перезавантажити, чекає стагнація.

Утім є і позитивні приклади нинішнього та майбутнього розвитку громад. Керівники Сатанівської громади (11 населених пунктів, 8 тис. населення), що в Хмельницькій області, почали з аналізу конкурентних переваг своєї місцевості - джерела Збручанської мінеральної води, мальовнича природа Подільських Товтр, історичні пам'ятки серед яких підземний монастир ХІ ст., Свято-Троїцький монастир, замок і синагога. На основі цього аналізу розробили стратегію розвитку громади до 2020 року, визначивши три напрямки - лікувально-рекреаційний, туристичний та сільськогосподарський. Досвід показав, що ця територія може бути привабливою вже тепер. У Сатанові нині діє мережа з шести санаторіїв різної форми власності. Крім того, американо-ізраїльський інвестор добудовує величезний готельно-лікувальний комплекс "Арден Палац", де планується створити 1 тис. робочих місць. Цей об'єкт сприятиме розвитку як туристичного, так і лікувального напрямків. На території громади працюють десять сільгосппідприємств, і тут також є перспективи - створення в селах молокоприймальних пунктів з первинною переробкою молока, вирощування та зберігання овочів і фруктів для потреб як санаторіїв, так і місцевого плодоконсервного заводу. А в одному з сіл громади - Іванківцях - вже діє підприємство, яке виготовляє натуральні сири. У перспективі також планується створити кластер органічного землеробства.

Але парламент досі не ухвалив закону, який дозволив би громадам розпоряджатися землями за межами населених пунктів. Тож нині органи Держгеокадастру (самостійно або за домовленістю з місцевою виконавчою владою) часто відмовляють місцевим жителям у наданні земельних ділянок, а виділяють їх стороннім людям. Майже в усіх громадах з цього приводу тривають судові процеси.

До населених пунктів, що об'єднались у громади, помалу повертається життя, яке завмерло на тривалий час - у багатьох селах тривають ремонтно-будівельні роботи. За кошти інфраструктурної субвенції проведять ремонт або реконструкцію дитячих садочків, шкіл, будинків культури та клубів. І реновації торкаються не лише адміністративних центрів, а й довколишніх сіл.

У інших ОТГ замахнулися на великі будови для потреб учнів і молоді.

Неабияку загрозу для здоров'я і безпеки мешканців становить зруйнована або застаріла комунальна інфраструктура населених пунктів, що увійшли в ОТГ. Тому депутати і старости громад значну частину бюджету розвитку спрямовують на її ремонт.

Очевидно, що фінансовий ресурс з повноваженнями і, звісно ж, відповідальністю, перетікає від районів саме до об'єднаних тергромад.

За словами експерта програми Ради Європи "Децентралізація і територіальна консолідація в Україні" Ігоря Абрам'юка, політичні сили вже побачили, що великий вплив на виборців уже має керівництво об'єднаних громад. Тому навіть ті партії, які виступають проти цієї реформи, до своїх заслуг відносять те, що їхні представники здобули керівні крісла в громадах. Та й неозброєним оком помітно: у виконавчих органах ОТГ уже хочуть працювати більш кваліфіковані управлінські кадри з колишніх апаратів райрад і райдержадміністрацій.

Голова Хмельницької облради Михайло Загородний не злукавив, застерігши: "Громадам, які об'єдналися, не треба підсилювати роль лідера великим почтом: він з'їдає бюджет. А мешканцям громад варто говорити прості й зрозумілі речі: ми відремонтували і відремонтуємо дороги в селах, дамо вашим дітям якісну освіту, медичну допомогу, послуги у сфері культури. І тоді вони сприймуть цю реформу".

Нагадаємо, мінрегіон назвав Хмельниччину лідером з децентралізації в державі, оприлюднивши рейтинг областей за формуванням спроможних територіальних громад.