Куди діваються гроші тергромад Хмельниччини

У Хмельницькому центрі розвитку місцевого самоврядування проаналізували фінанси 44 ОТГ області за перше півріччя

З початку року на прямих міжбюджетних відносинах на території Хмельницької області діють 46 об’єднаних територіальних громад, дві з яких утворені шляхом приєднання до міста обласного значення. Такі громади через значні масштаби діяльності до даного аналізу не увійшли, у фокусі 44 міських, селищних та сільських ОТГ Хмельниччини.

Як розповідає радник з питань місцевих фінансів Хмельницького центру розвитку місцевого самоврядування Наталія Любченко, аналіз робили на основі даних департаменту фінансів Хмельницької облдержадміністрації. За шість місяців поточного року до місцевих бюджетів об’єднаних територіальних громад надійшло 813 млн грн власних та закріплених доходів, що на 7,7% більше, ніж було заплановано. Затверджених місцевими радами надходжень досягли всі громади, крім Старосинявської, рівень виконання надходжень якої становить 95,9%.

"Стосовно виконання річного плану надходжень, то є громади, які вже перевиконали очікування: Солобковецька та Вовковинецька громади вже отримали понад 63% запланованих річних надходжень, Понінківська, Дунаєвецька міська та Сатанівська селищна – понад 54%. Водночас, є громади, у яких за перше півріччя, як до прикладу у Берездівській, надійшло 37% запланованих коштів, або 39% як у Війтовецькій та Ганнопільській. Таким громадам потрібно буде особливо інтенсивно попрацювати у другому півріччі, аби забезпечити виконання річних доходів та профінансувати всі заплановані видатки", – пояснює Наталя Любченко.

Структура надходжень до місцевих бюджетів традиційно не змінилася. Основним бюджетоутворюючим джерелом залишається податок на доходи фізичних осіб, а це – 59,7% від доходів загального фонду. Проте значення даного джерела досить істотно відрізняється для різних громад. Так, є окремі громади, у яких частка цього податку є визначальною, наприклад у Понінківській ОТГ та Грицівській. Водночас у бюджет Колибаївської ОТГ та Маківській вона чи не вполовину менша.

Другий за вагомістю у структурі надходжень до місцевих бюджетів є єдиний податок. Дещо менше отримано від сплати місцевих податків та зборів. Тут найбільші кошти надійшли від плати за землю.

Як зазначає Наталя Любченко, значним джерелом надходжень залишається акцизний податок з ввезеного та виробленого пального. Його частка у структурі надходжень громад дуже різна: від 0,2% загального фонду місцевого бюджету у Дунаєвецькій селищній ОТГ до 36,6% у Колибаївській ОТГ. Для більшості громад частка даного джерела відносно невисока, проте є декілька, у яких це значні надходження. Серед них: Лісовогрінівецька, Солобковецька, Шаровечківська, Розсошанська ОТГ. Оскільки з 2020 року даний податок повністю буде зараховуватися до Державного дорожнього фонду, то таким тим громадам слід потурбуватися про пошук резервівдля компенсації передбачуваних втрат.

Значної уваги, на її думку, потребує ще одне джерело надходжень – акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, з якого впродовж шести місяців поточного року до бюджетів ОТГ надійшло 7,3 млн грн. Надходження незначні, особливо якщо зважати на рівень споживання алкогольних та тютюнових виробів мешканцями, тому детінізація та ліцензування суб’єктів, що здійснюють торгівлю даною категорією товарів, дозволить мобілізувати значні надходження в бюджети громад.

Усі громади Хмельниччини беруть участь у процедурі горизонтального вирівнювання: 6 громад Хмельниччини є реверсними, щодо однієї (Волочиська міська) вирівнювання не здійснюється, решта громад отримують базову дотацію. Рівень дотаційності громад істотно різниться: від 0,2% у Солобковецькій ОТГ до 47,3% у Китайгородській. Серед реверсних громад найбільша сума вилучення здійснюється з бюджету Гуменецької ОТГ – 1,4 млн грн.

Найбільшим споживачем коштів місцевих бюджетів є освітня галузь. Неоптимізована шкільна мережа, недостатня наповненість класів змушує громади витрачати кошти не лише на утримання освітніх закладів, але часто і на заробітну плату педагогічного персоналу. Вартість утримання одного учня для різних громад істотно відрізняється. Так, для Красилівської міської ОТГ середні видатки на одного учня за перші шість місяців поточного року становили 12,9 тис. грн, для Летичівської 16,7 тис. грн,  для Ганнопільської, Новоушицької, Війтовецької, Староушицької – дещо більше – 20 тис. грн, для Лісовогрінівецької 25,3 тис. грн, для Гуківської, Китайгородської та Крупецької – понад 26 тис. грн.

Як зауважує радник з питань місцевих фінансів Хмельницького центру розвитку місцевого самоврядування, середній показник співвідношення службовців та жителів становить 1 до 217. Тобто, один представник органу місцевого самоврядування обслуговує 217 жителів громади.

Виконання самоврядних повноважень потребує належного фінансування апаратів місцевих рад, тому видатки на управління також становлять істотну частину витрат. Найнижчою (10% від власних надходжень) вона є у Волочиській міській ОТГ, 12% у Розсошанській, 21% у Понінківській, понад 30% у Шаровечківській, Олешинській, Наркевицькій громадах. Водночас, в різних громадах службовець апарату управління обслуговує різу кількість місцевих жителів. Так, найбільше – 384 мешканця припадає на одного управлінця Дунаєвецької міської ОТГ, 338 – у Городоцькій, 287 у Волочиській, 117 у Солобковецькій, 108 у Меджибізькій та 74 у Крупецькій.

"Таким чином, виконання переважної більшості бюджетів об’єднаних територіальних громадах порівняно з запланованими за перше півріччя поточного року не дозволяє, проте "розслабитись".  Потрібно вишукувати резерви та якісно працювати над збільшенням обсягів надходжень, адже забезпечення зростання якості життя мешканців громад, вимагає істотного фінансування", - резюмує Наталія Любченко.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Хмельницький

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook