Колода, бензопила і душа: У Кам'янці скульптори творять дива

У Кам'янці-Подільському зібралися скульптори на кількаденний арт-фестиваль дерев'яних скульптур "Поділля Woodcraft"

Майстри-різб'ярі демонструють свою віртуозність володіння бензопилою і не лише. Кожен зі скульпторів-учасників відтворює у дереві висотою 2,5 метри образи ремісників - годинникарів, гончарів, каменярів, лучників, стельмахів, ткачів чи представників інших професій, що відповідають історичним даним.

Франківський майстер Богдан Гладкий різбить гончара, каже - вкладає душу, бо ж творить образ колеги.

"В нас було жеребкування колод і мені попалася на перший погляд трохи невдала колода, бо десь більша, масивна. Там можна найти композицію, - ділиться емоціями майстер. - А тут - чотири цурпалки-відростки і я побачив тут гончара. Людина, яка сидить, тримає якусь витончену річ, коло нього кружочок, який крутиться, і на якому він гончарить.

Викладач Прикарпатського університету родом зі Львівщини - Богдан, 40 років з 55 займається скульптурою. А такі симпозіуми вважає найкращим способом вдосконалення для митця.

"От саме тут, є саме курси підвищення кваліфікації для кожного митця, художника, який приїхав. По-перше це - досвід, один в одного вчишся, якийсь обмін інформацією і, ви розумієте, і за дуже короткий час треба розв'язати якусь певну ідею, відповідно до поставленої задачі, це свого роду такі маленькі змагання," - розповідає Богдан.

А задум організаторів - створити нове обличчя Кам'янця, ожививши історію. Конфесійне, національне та, як наслідок, мистецьке розмаїття давнього Кам'янця-Подільського спричинило унікальну історичну спадщину. Особливо розвиненою була реміснича культура міста.

За словами мистецтвознавця Інни Березіної, на 1908 рік тут був не один десяток ремісничих цехів, багато представників робітничих професій, тож хочеться відродити ці професії, принаймні в дерев'яних образах.

Доречною вважає ідею й Гладкий. Він навчився працювати бинзопилою лише 5 років тому, та й дерево називає специфічним матеріалом, що має якісь вади - треба вміло їх обійти, показавши майстерність. А ремісників вважає хранителями справжнього.

"Ремісництво - це джерело, яке інколи стає підґрунттям для таких, як ми кажем, професій класичних - професійний скульптор, маляр. Це - народне, більше таке мистецтво, народна ніша, - філософствує скульптор. - Якби раптом пропало високе мистецтво, то зародки залишаться в тому традиційному народному мистецтві, і ми знов можемо з нього вчитися, вичерпувати і рости."

Учасники фестивалю лише колоди отримали за жеребкуванням, а от образи обирали самі.

Усі скульптури згодом переселяться з майданчика в район новобудов, простягнувши ниточку історії міста в сучасні квартали.

"Ми хочемо, щоб і в нових мікрорайонах відчувався дух древнього Кам'янця. А в майбутньому плануємо, що це буде щорічний захід," - каже співорганізатор симпозіуму Ніна Ланскорунська.

Задоволені таким завершенням фестивалю, що фінішує наступного тижня й самі майстри. Бо, кажуть, вкладають в роботу більше, аніж душу.

"Це, як роздягання перед кимось. Поет роздягається своїми віршами, художник - своїм твором, своїм нутром," - резюмує Богдан Гладкий.

Читайте також: Родинна справа: на Тернопільщині створюють казкові скульптури з бетону

Читайте також: Голандець створює "пляжних тварин" як приклад штучного життя

Читайте також: У Зарваниці завершився симпозіум архітекторів

Більше про події Хмельниччини читайте на Depo.Хмельницький

Слідкуйте за нашими новинами в соцмережах і долучайтеся до наших груп у Фейсбук та Твіттері